Щоб пізнати Божу істину, ми повинні дозволити, щоб нас наповнив Святий Дух.
На загальній аудієнції з Папою Франциском 15 травня 2013
Щоденно молитися до Святого Духа закликав Папа Франциск 100 тисяч вірних, які у середу,
15 травня 2013 р., зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на загальну аудієнцію.
Коли Святіший Отець проїжджав між секторами з прочанами, йому подали пару білих голубів,
які він випустив у небо, що було дуже символічним на початку зустрічі, під час якої
Вселенський Архиєрей продовжив повчання про Святого Духа, роздумуючи цього разу про
Його дію, як провідника до Істини.
«Живемо в епосі, – сказав Папа, – в якій,
на загал, існує скептичне бачення істини. Венедикт XVI часто говорив про релятивізм,
тобто, про тенденцію вважати, що не існує нічого остаточного, думати, що істина походить
зі згоди чи з того, чого ми бажаємо». Тому постає запитання: «А чи існує істина? Що
таке істина? Чи можливо знайти істину?» Схоже запитання Понтій Пилат поставив Ісусові,
не зумівши зрозуміти, що «Істина стоїть перед ним», побачити в «Ісусі обличчя Істини,
тобто, Боже обличчя». «Однак, Ісус є саме цим: Істиною, яка в повноті часів стала
тілом і прийшла до нас, щоб ми її пізнали. Істину не вловлюємо, як якусь річ, істину
зустрічаємо», – наголосив Святіший Отець.
Хто ж допомагає нам розпізнати, що
Ісус є «Словом істини»? Святий Павло навчає, що ніхто не може сказати «Ісус є Господь»,
якщо не під натхненням Святого Духа. Саме Він, «дар Воскреслого Христа», допомагає
нам пізнавати Істину. А якою саме є дія Святого Духа в нашому житті та в житті Церкви,
щоб вести нас до істини? «Насамперед, – відповів на це запитання Папа, – Він пригадує
та викарбовує в серцях віруючих слова, які сказав Ісус, і саме через ці слова Божий
закон, як звіщали старозавітні пророки, вписується в нашому серці, стаючи в нас критерієм
оцінки під час прийняття рішень та керує нами в щоденних вчинках, стає критерієм життя».
Адже наші вчинки зроджуються в глибині серця, а Святий Дух сприяє наверненню й переміні
серця, якщо ми Йому відкриваємося.
Далі Святіший Отець наголосив на тому, що
Святий Дух веде нас не тільки до зустрічі з Христом, повнотою Істини, але також провадить
«всередині» істини, тобто, «вводячи нас в дедалі глибшу спільність з Ісусом, даруючи
нам розуміння Божих речей». Цього не можемо досягнути лише людськими силами, якщо
Бог не просвітлюватиме нас зсередини. Як навчає церковне Передання, Дух істини пробуджує
в наших серцях «відчуття віри» (sensus fidei), через яке приймаємо віру та
застосовуємо її в житті. «Спробуймо запитати себе: чи я відкритий на діяння Святого
Духа, чи прошу в Нього, щоб послав мені світло, вчинив мене чутливішим до Божих речей?»,
– закликав Папа Франциск, наголошуючи, що це молитва, яку ми повинні чинити кожного
дня.
Святіший Отець запропонував приклад Пресвятої Богородиці, Яка «зберігала
всі ці речі, роздумуючи над ними у Своєму серці». Адже прийняття слів та істин віри,
щоб вони втілювалися в нашому житті, «відбувається та зростає завдяки діянню Святого
Духа». Завдяки Його дії Отець і Син поселяються в нас, а ми живемо в Бозі і Богом.
«Але чи наше життя справді надихається Богом? Скільки справ ставлю, як важливіші від
Бога?» – запитав у цьому контексті Папа, додаючи, що ми потребуємо того, щоб «дозволити
наповнити себе світлом Святого Духа, щоб Він впровадив нас у Істину Бога, Який є єдиним
Володарем нашого життя». «В цьому Році віри, – додав він, – запитаймо себе,
чи ми зробили конкретно принаймні якийсь крок для того, щоб краще пізнати Христа та
істини віри, читаючи і роздумуючи над Святим Письмом, вивчаючи катехизм, постійно
приступаючи до Святих Тайн. Одночасно, запитаймо себе також про те, які кроки чинимо
для того, щоб віра керувала всім нашим існуванням».
У цьому контексті Папа
Франциск наголосив, що неможливо бути «тимчасовими» християнами, бути християнами
тільки певний час, лише деколи. Християнином є той, який є ним кожної миті свого життя,
є ним повністю. «Христова істина, якої нас навчає і яку нам дарує Святий Дух, завжди
та повністю стосується нашого щоденного життя», – сказав він, заохочуючи вірних якомога
частіше молитися до Святого Духа, щоб Він «провадив нас дорогою Христових учнів».