2013-10-09 16:29:06

Церква – це не вибрана еліта, а домівка для всіх. На загальній аудієнції з Папою Франциском, 9 жовтня 2013


Промовляючи до понад 80-ти тисяч вірних, які, незважаючи на дощові погоду, зібрались на загальній аудієнції, що відбулась на площі святого Петра у середу 9 жовтня 2013 р., Папа Франциск зосередився на одній із характеристик Церкви, тобто на її соборності, перш усього, на тому, що означає бути католиком.

Святіший Отець вказав, що Церква є католицькою, тобто вселенською, бо є місцем, де звіщається вся віра в її інтегральності,Церква звіщає Боже милосердя, вчить правд віри, вказує, як жити, усіх веде до спасіння. У сім’ї отримуємо те, що дозволяє нам зростати, дозрівати, жити. Не можемо зростати самі по собі, крокувати на самоті, ізолюватись від інших. Для людського зросту потрібна родина, потрібна спільнота.

І так само є у Церкві. У Церкві кожен отримує те, що є необхідним для того, щоб жити по-християнському, щоб бути святими, щоб паломничати в кожному місці і в кожному часі. «У Церкві ми можемо почути Боже слово, і бути певними, що це благовість, яку нам дав Господь; у Церкві можемо зустріти Господа у Святих Таїнствах, які є відчиненими вікнами, через які отримуємо Боже світло, є струмками, з яких черпаємо саме Боже життя. У Церкві вчимось переживати спільність, любов, що походять від Бога», – ствердив Папа Франциск. І кожен із нас повинен запитати себе, як живе у Церкві? Чи, можливо, йде до храму, як на стадіон, на футбольний матч, чи в кіно? Як приймаємо дари, які нам пропонує Церква, щоб зростати, щоб дозрівати як християни? Чи беремо участь у житті спільноти, чи замикаємось у власних проблемах. «Церква є католицькою, бо є домівкою усіх, – наголосив Святіший Отець. – Всі є дітьми Церкви і всі належать до тієї домівки».

Далі Папа Франциск вказав, що Церква є католицькою, бо є вселенською, поширеною в кожній частині світу і звіщає Євангеліє кожній людині. Церква – це не вибрана елітарна група, вона не замикається у собі, не стосується тільки декого. Вона послана до всього людського роду. Церква присутня навіть в її найменших частинах. Кожен може сказати: у моїй парафії присутня католицька Церква, бо також і парафія є частиною вселенської Церкви, також і вона має повноту Христових дарів, віру, Святі Таїнства, є у спільності з Єпископом, з Папою і відкрита для всіх без виключення. Церква знаходиться не тільки в тіні нашої дзвіниці, але обіймає широчінь народів, які сповідують ту ж саму віру, живляться тією ж Євхаристією, мають тих же Пастирів. Треба, отже, відчувати спільність з усіма Церквами, з усіма маленькими чи великими католицькими громадами світу, наголосив Папа. Понад усе, відчувати, що всі ми, маленькі чи великі спільноти, послані на місію, всі ми повинні відчинити двері і звіщати Христову Благовість. «Запитаймо себе, – знову звернувся Святіший Отець, – що кожен з нас робить, щоб передавати іншим радість зустрічі з Богом, радість приналежності до Церкви? Звіщати і свідчити віру – це не справа небагатьох, це стосується також і мене, і кожного з нас!»

Вселенський Архиєрей вказав, що Церква є католицькою також і тому, що однією з її рис є «гармонія», де єдність і різноманітність вміють поєднатись, щоб стати величезним багатством. Папа порівняв Церкву із симфонією та великим оркестром, де разом звучать різні інструменти, а кожен з них зберігає свій неповторний тембр, а характерне звучання гармонізується в одну цілість. Є також і диригент, а виконуючи симфонію всі грають разом в «гармонії», але не затирається тембр чи особливість жодного інструмента, навпаки, щонайбільше цінується.

Отож, Церква є немов великий оркестр, в якому існує різноманіття: ми всі не однакові, і не повинні бути однаковими. Ми всі різні, відмінні, кожен із нас має власні якості і в цьому, за словами Єпископа Риму, полягає краса Церкви. Кожен приносить те, що йому дав Господь, щоб збагатити інших. Ця різноманітність не входить в конфлікт, не протиставляється один одному. Ця різнорідність дозволяє, щоб її гармонійно поєднав Святий Дух. Він є справжнім «Маестро», Він сам є гармонією.

І знову Святіший Отець поставив запитання, над якими усім слід замислитись: чи наші спільноти живуть у гармонії, злагодженості, чи може сваримось між собою? У парафіяльній громаді, у церковному русі, існують плітки? Якщо це так, то там немає гармонії, а боротьба. «Це не є Церквою, – наголосив Папа Франциск. – Церква – це згода усіх. Ніколи не пліткуймо одні супроти інших, ніколи не сварімось. Чи приймаємо інших, приймаємо те, що існує відповідна різноманітність, що хтось є відмінним, інший думає інакше? Але в одній і тій же вірі можна думати по-різному. Святіший Отець також підкреслив, що не слід усе стандартизувати, бо це вбиває життя. «Життя Церкви – різноманітність і коли намагаємось накинути іншим однорідність, тим самим вбиваємо дари Святого Духа!» – сказав Папа.

На закінчення загальної аудієнції вітаючи присутніх, Папа Франциск закликав і далі молитись за мир на Близькому Сході та в усьому світі. Рік тому, 10 жовтня 2012 року, після Апостольської поїздки до Лівану, Папа Венедикт ХVІ додав до мов, які вживаються на загальній аудієнції, також і арабську, щоб висловити близькість католицької Церкви до всіх християн того регіону. Згадавши цю першу річницю, Папа Франциск мовив: «Сьогодні я звертаюсь із проханням молитись про мир на Близькому Сході: в Сирії, Іраку, Лівані, на Святій Землі, де народився Князь Миру, Ісус Христос. Моліться, щоб Христове світло досягло кожного серця і кожного місця, аж до країв землі».








All the contents on this site are copyrighted ©.