Церква – це не вибрана еліта, а домівка для всіх. На загальній аудієнції з Папою Франциском,
9 жовтня 2013
Промовляючи до понад 80-ти тисяч вірних, які, незважаючи на дощові погоду, зібрались
на загальній аудієнції, що відбулась на площі святого Петра у середу 9 жовтня 2013
р., Папа Франциск зосередився на одній із характеристик Церкви, тобто на її соборності,
перш усього, на тому, що означає бути католиком.
Святіший Отець вказав, що
Церква є католицькою, тобто вселенською, бо є місцем, де звіщається вся віра в її
інтегральності,Церква звіщає Боже милосердя, вчить правд віри, вказує, як жити, усіх
веде до спасіння. У сім’ї отримуємо те, що дозволяє нам зростати, дозрівати, жити.
Не можемо зростати самі по собі, крокувати на самоті, ізолюватись від інших. Для людського
зросту потрібна родина, потрібна спільнота.
І так само є у Церкві. У Церкві
кожен отримує те, що є необхідним для того, щоб жити по-християнському, щоб бути святими,
щоб паломничати в кожному місці і в кожному часі. «У Церкві ми можемо почути Боже
слово, і бути певними, що це благовість, яку нам дав Господь; у Церкві можемо зустріти
Господа у Святих Таїнствах, які є відчиненими вікнами, через які отримуємо Боже світло,
є струмками, з яких черпаємо саме Боже життя. У Церкві вчимось переживати спільність,
любов, що походять від Бога», – ствердив Папа Франциск. І кожен із нас повинен запитати
себе, як живе у Церкві? Чи, можливо, йде до храму, як на стадіон, на футбольний матч,
чи в кіно? Як приймаємо дари, які нам пропонує Церква, щоб зростати, щоб дозрівати
як християни? Чи беремо участь у житті спільноти, чи замикаємось у власних проблемах.
«Церква є католицькою, бо є домівкою усіх, – наголосив Святіший Отець. – Всі є дітьми
Церкви і всі належать до тієї домівки».
Далі Папа Франциск вказав, що Церква
є католицькою, бо є вселенською, поширеною в кожній частині світу і звіщає Євангеліє
кожній людині. Церква – це не вибрана елітарна група, вона не замикається у собі,
не стосується тільки декого. Вона послана до всього людського роду. Церква присутня
навіть в її найменших частинах. Кожен може сказати: у моїй парафії присутня католицька
Церква, бо також і парафія є частиною вселенської Церкви, також і вона має повноту
Христових дарів, віру, Святі Таїнства, є у спільності з Єпископом, з Папою і відкрита
для всіх без виключення. Церква знаходиться не тільки в тіні нашої дзвіниці, але обіймає
широчінь народів, які сповідують ту ж саму віру, живляться тією ж Євхаристією, мають
тих же Пастирів. Треба, отже, відчувати спільність з усіма Церквами, з усіма маленькими
чи великими католицькими громадами світу, наголосив Папа. Понад усе, відчувати, що
всі ми, маленькі чи великі спільноти, послані на місію, всі ми повинні відчинити двері
і звіщати Христову Благовість. «Запитаймо себе, – знову звернувся Святіший Отець,
– що кожен з нас робить, щоб передавати іншим радість зустрічі з Богом, радість приналежності
до Церкви? Звіщати і свідчити віру – це не справа небагатьох, це стосується також
і мене, і кожного з нас!»
Вселенський Архиєрей вказав, що Церква є католицькою
також і тому, що однією з її рис є «гармонія», де єдність і різноманітність вміють
поєднатись, щоб стати величезним багатством. Папа порівняв Церкву із симфонією та
великим оркестром, де разом звучать різні інструменти, а кожен з них зберігає свій
неповторний тембр, а характерне звучання гармонізується в одну цілість. Є також і
диригент, а виконуючи симфонію всі грають разом в «гармонії», але не затирається тембр
чи особливість жодного інструмента, навпаки, щонайбільше цінується.
Отож,
Церква є немов великий оркестр, в якому існує різноманіття: ми всі не однакові, і
не повинні бути однаковими. Ми всі різні, відмінні, кожен із нас має власні якості
і в цьому, за словами Єпископа Риму, полягає краса Церкви. Кожен приносить те, що
йому дав Господь, щоб збагатити інших. Ця різноманітність не входить в конфлікт, не
протиставляється один одному. Ця різнорідність дозволяє, щоб її гармонійно поєднав
Святий Дух. Він є справжнім «Маестро», Він сам є гармонією.
І знову Святіший
Отець поставив запитання, над якими усім слід замислитись: чи наші спільноти живуть
у гармонії, злагодженості, чи може сваримось між собою? У парафіяльній громаді, у
церковному русі, існують плітки? Якщо це так, то там немає гармонії, а боротьба.
«Це не є Церквою, – наголосив Папа Франциск. – Церква – це згода усіх. Ніколи не пліткуймо
одні супроти інших, ніколи не сварімось. Чи приймаємо інших, приймаємо те, що існує
відповідна різноманітність, що хтось є відмінним, інший думає інакше? Але в одній
і тій же вірі можна думати по-різному. Святіший Отець також підкреслив, що не слід
усе стандартизувати, бо це вбиває життя. «Життя Церкви – різноманітність і коли намагаємось
накинути іншим однорідність, тим самим вбиваємо дари Святого Духа!» – сказав Папа.
На закінчення загальної аудієнції вітаючи присутніх, Папа Франциск закликав
і далі молитись за мир на Близькому Сході та в усьому світі. Рік тому, 10 жовтня 2012
року, після Апостольської поїздки до Лівану, Папа Венедикт ХVІ додав до мов, які вживаються
на загальній аудієнції, також і арабську, щоб висловити близькість католицької Церкви
до всіх християн того регіону. Згадавши цю першу річницю, Папа Франциск мовив: «Сьогодні
я звертаюсь із проханням молитись про мир на Близькому Сході: в Сирії, Іраку, Лівані,
на Святій Землі, де народився Князь Миру, Ісус Христос. Моліться, щоб Христове світло
досягло кожного серця і кожного місця, аж до країв землі».