• Home Archivio

Кожна зустріч з Христом спонукає нас іти та ділитися спасінням. На загальній аудієнції з Папою Франциском 6 листопада 2013

Наш найменший жест любові приносить користь для усіх. На це звернув увагу Папа Франциск під час загальної аудієнції, яка відбулася у середу, 6 листопада 2013 р., а його повчання завершилося конкретним виявом «сопричастя в святих речах», що було темою цієї зустрічі. Святіший Отець пригадав, що попередньої середи розпочав повчання про «сопричастя святих», яке має два аспекти. Тоді йшла мова про «сопричастя між особами», а цього разу темою аудієнції стала «спільність у духовних благах, у святих речах». Зрештою, як зауважив Папа, ці два аспекти тісно пов’язані, оскільки «сопричастя між християнами зростає через участь у духовних благах», якими є «Святі Тайни, харизми-дарування та милосердна любов».

«Святі Таїнства, – пояснив Святіший Отець, – виражають та реалізують дійсне та глибоке сопричастя між нами, тому що у них зустрічаємо Христа-Спасителя, а через Нього – наших братів у вірі». Адже Святі Тайни не є «подобою чи обрядами», вони є «Христовою силою», Його присутністю, так що коли відправляємо Євхаристію, то в ній присутній живий Ісус, Який нас єднає. Кожен з нас через Хрищення, Миропомазання та Пресвяту Євхаристію був приєднаний до Христа та до громади вірних.

«Кожна зустріч з Христом, Який у Святих Тайнах дарує нам спасіння, запрошує нас іти та ділитися з іншими спасінням, яке ми могли побачити, доторкнутись, зустріти, прийняти, і яке насправді є вірогідним, тому що є любов’ю», – вів далі Папа, зазначаючи, що Святі Таїнства спонукують нас бути місіонерами. Крім того, благодать Святих Тайн підтримує у нас «сильну та радісну віру», яка захоплюється Божими чудесами, але не піддається ідолам світу. Ось чому важливо приступати до Святого Причастя, якнайшвидше охристити дітей, а коли почуваємося грішниками, то іти до сповіді.

Іншим аспектом спільності у святих речах є сопричастя харизм. Святий Дух «роздає вірним множину дарів і духовних благодатей», які призначені для будування Церкви. Це і є харизми, дарунки Святого Духа, дані «не для того, щоб їх заховати», вони не призначені для користі того, хто їх отримує, але «для добра всього Божого люду». І коли якийсь дар служить для самоствердження людини, то слід засумніватися або в тому, що це справді харизма, або в тому, що її вірно використовується.

«Харизми, – вів далі Святіший Отець, – є особливими ласками, даними для деяких, щоб принести добро багатьом іншим. Це є схильності, натхнення та внутрішні спонуки, що зроджуються у сумліннях та досвіді конкретних людей, які покликані використати їх на служіння громаді». І всі ми зобов’язані «шанувати їх у собі та в інших».

Третім аспектом сопричастя у святих речах є спільність любові. У цьому контексті Наступник святого Петра пригадав, що язичники вирізняли християн саме завдяки тому, що між ними панувала любов. «Харизми є важливими у житті християнської спільноти, але вони завжди залишаються засобами для зростання в любові, яку святий Павло ставить вище від харизм. Без любові, – наголосив Папа, – навіть найбільш надзвичайні дари є марними». Адже, де відсутня любов, там панує пустка. Бо ж чи було би можливим співжиття у мирі, якщо би всі були егоїстами?

У цьому контексті Святіший Отець зазначив, що «найменший з наших жестів любові має добрі наслідки для всіх», а жити єдністю Церкви, тобто, сопричастям любові, означає «не шукати власних інтересів, але ділитися радощами і стражданнями», бути готовими «нести тягарі найслабших». І ця солідарність не є порожніми словами, але «інтегральною частиною сопричастя між християнами». «Якщо ми живемо нею, – додав він, – то ми у світі є знаком, “таїнством” Божої любові. Ми є ним одні для одних і для всіх». І тут не йдеться про «розмінну любов», яку навзаєм виявляємо одні одним, але про «сопричастя, яке чинить нас здатними входити в радощі й у біль іншого».

Часто, будучи зачерствілими, байдужими, ми замість передавати братерство, ділимося «поганим настроєм, холодом, егоїзмом». Але ці речі не сприяють зростанню Церкви, а лише любов, джерелом якої є Святий Дух. «Господь Бог запрошує нас відкритися на сопричастя з Ним у Святих Тайнах, харизмах та любові, щоб гідно жити нашим християнським покликанням», – підсумував Папа своє повчання, а на завершення звернуся до присутніх з проханням про «акт любові».

«Будьте спокійні, – сказав він, – не йде мова про збірку... Перед тим, як прийти на площу, я зустрівся з півторарічною дитиною з дуже важкою недугою, її батьки моляться і просять в Бога здоров’я для цієї прекрасної дівчинки. Вона називається Ноемі, бідолашка посміхалася. Ми не знаємо її, але вона охрищена, тобто, одна з нас, християнка. Тож вчинімо щодо неї акт любові», – закликав Святіший Отець, запросивши учасників загальної аудієнції спільно проказати молитву за здоров’я дівчинки.