2014-04-04 12:42:45

Evangelii gaudium – з Папою Франциском про нову євангелізацію (16)


RealAudioMP3 Продовжуємо знайомитися з Апостольським Напоумленням Папи Франциска «Радість Євангелія», перший розділ якого присвячений темі місійного перетворення Церкви. Попереднього разу мова йшла про те, що «з огляду на швидкість комунікацій та користолюбну вибірковість змісту, здійснювану засобами інформації», послання, яке звіщаємо, «ризикує виявитися спотвореним та применшеним до деяких своїх другорядних аспектів». Святіший Отець пригадує про існування «ієрархії» істин, вміщених у доктрині, що стосується також морального вчення Церкви.

Існує така ієрархія теж і «у чеснотах та діях, які з них випливають». Посилаючись на коментар святого Томи Аквінського, Папа вказує, що насамперед, «має значення віра, яка стає діяльною в любові». Тобто, «діла любові» є «найдосконалішим зовнішнім вираженням внутрішньої благодаті Святого Духа». З цього випливає, що «милосердя є найбільшою з поміж чеснот», адже саме через милосердя виражається Божа всемогутність (п. 37).

У цьому контексті, закликаючи зробити душпастирські висновки із навчання Другого Ватиканського Собору, Святіший Отець пише про необхідність «відповідної пропорції» у звіщенні Євангелія. «Її розпізнаємо, – зауважує він, – у тому, як часто порушуються певні теми, і в наголосах, які ставляться під час проповідування. Наприклад, якщо парох протягом літургійного року десять разів говорить про поміркованість, а лише два-три рази – про любов чи справедливість, то виникає диспропорція, через яку применшується роль саме тих чеснот, які повинні би бути найбільше присутніми в проповідуванні та катехизі. Те саме трапляється, коли більше говориться про закон, ніж про благодать, про Церкву більше, ніж про Ісуса Христа, більше про Папу, ніж про Боже слово» (п. 38).

«Подібно, як гармонійне поєднання чеснот не дозволяє на виключення якоїсь з них із християнського ідеалу, то не можна заперечувати і жодної істини. Не можна калічити цілісність Євангельського послання. Крім того, кожну істину краще розуміємо, якщо її розглядаємо у зв’язку з гармонійною цілістю християнського послання, і в цьому контексті всі істини мають свою важливість, та одна одну просвічують. Коли проповідування є вірним Євангелію, то ясно видно головну роль деяких істин, і стає зрозумілим, що християнське моральне проповідування не є стоїчною етикою, воно є чимось більшим від аскетики, воно не є чистою практичною філософією чи каталогом гріхів і помилок. Євангеліє, запрошує, насамперед, відповісти Богові, Який нас любить і спасає, розпізнаючи Його у ближніх, виходячи із себе самих, щоб шукати добра для всіх» (п. 39), – наголошує Папа, підкреслюючи, що у протилежному випадку звіщатиметься не Євангеліє, але якісь доктринальні та моральні пріоритети, які походять з певних ідеологічних виборів.







All the contents on this site are copyrighted ©.