• Home Archivio

Воскресіння – це не щасливий кінець гарної казочки, але присутність і дія Господа Бога. На загальній аудієнції з Папою 16 квітня 2014

Коли здається, що все втрачено, тоді втручається Господь Бог силою воскресіння. Коментуючи під час загальної аудієнції у середу, 16 квітня 2014 р., посередині Страсного Тижня, події, пов’язані із стражданнями і смертю Ісуса, на це звернув увагу Папа Франциск. Він зазначив, що «болісний шлях», обраний Христом «у повній свободі», розпочинається актом Юдиної зради, а повнотою пониження стала «хресна смерть».

«Споглядаючи на Ісуса під час Його страстей, бачимо, немов у дзеркалі, страждання всього людства та знаходимо Божественну відповідь на таємницю зла, болю і смерті», – підкреслив Святіший Отець, додаючи, що побачені страждання і смерть наносять людині рану, особливо, якщо йдеться про невинних. А Ісус бере на Себе усе це зло. «Ми очікуємо, – додав він, – що Бог у Своїй Всемогутності тріумфальною божественною перемогою розгромить несправедливість, зло, гріх, страждання. Бог, натомість, показує нам смиренну перемогу, яка по-людськи виглядає поразкою».

Божий Син на хресті виглядає переможеним. Але Його страждання, як зауважив Папа, не є випадковістю, бо «так написано» в Писаннях. І ми не маємо забагато пояснень цій вражаючій таємниці великого Божого смирення. Однак, «коли здається, що все втрачено, коли нікого не залишилося, тому що “ударять пастиря і вівці розбіжаться”, саме тоді діє Бог могутністю воскресіння. Воскресіння Ісуса – це не щасливий кінець гарної казочки, це не happy end якогось фільму, але втручання Бога Отця там, де розбивається людська надія. В хвилини, коли здається, що все втрачено, в хвилини болю, коли багато людей відчувають потребу зійти з хреста, настає момент, найближчий до воскресіння», – наголосив Наступник святого Петра, пригадавши, що ніч стає найтемнішою саме перед світанком, але в найтемнішій хвилині втручається Бог.

Підсумовуючи, Папа зазначив, що Ісус, який вибрав цю дорогу, кличе нас наслідувати Його. І коли настають такі моменти, коли не знаходимо виходу із наших труднощів, не треба маскувати своє падіння, але «з довірою відкритися на надію на Бога».