Папа Франциск до священиків: Перша любов ніколи не забувається

Папа Франциск до священиків: Перша любов ніколи не забувається

Священики ніколи не повинні забувати, що Ісус Христос є їхньою «першою любов’ю», за якою потрібно завжди йти слідом. На цьому наголосив Папа Франциск під час Святої Меси у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 6 червня 2014 р., звертаючись до всіх співбратів у священстві. Проповідник вказав на те, що у житті слід часто запитувати себе про свою власну любов, про те, чи я сьогодні закоханий так само, як першого дня, чи я щасливий з тим, кого обрав, чи може тепер ігнорую цю особу? Такі запитання, на думку Папи, слід ставити не лише у подружньому житті, але й у священичому.

Святіший Отець побудував свою проповідь, яку скерував, зокрема, до священиків, на євангельському діалозі Ісуса з Петром, який розпочався із запитання Спасителя: «Петре, чи любиш ти мене?». Сьогодні це запитання Він скеровує до кожного священика та єпископа: «Чи справді наша любов є такою ж, як того першого дня, чи може праця та життєві турботи трохи спрямовують нашу увагу в інший бік, відволікаючи від нашої любові?». Далі Папа наголосив, що часто у подружжі подруги сваряться і це є нормальним, адже коли немає любові, то люди не сваряться, а розходяться.

Далі Вселенський Архиєрей вказав на три аспекти стосунку-діалогу священика з Ісусом, які слід взяти до уваги. Перш усього, бажання стати фахівцем у ділянці філософії, богослов’я чи патристики повинно поступитись бажанню бути пастирем овець, які сам Христос довіряє Своєму священикові. Все інше – другорядне, бо ж Ісус покликав священиків саме для того, щоб вони були провідниками, щоб були пастирями.

Друге запитання, на яке звернув увагу Святіший Отець, стосується любові: «Чи я є пастирем чи лише службовцем неурядової організації, що зветься Церквою? Між цим існує велика різниця». Адже для справжнього пастиря, посвяченого Ісусові, не існує ні слави, ні почестей, а навпаки, часто упокорення і приниження. Долею пастиря є закінчити життя з любові так, як Учитель, як зерно, яке впавши у землю, дасть плід, але часто сам не дочекається плодів своєї праці.

А на закінчення Папа звернув увагу на найважливіший аспект діалогу Ісуса з Петром, коли Христос закликає слідувати за Ним. «Якщо ми, – наголосив проповідник, – відповіли Христові і пішли за Ним, то навіть у найважчих життєвих хвилинах Він нас не залишить; Його слова: “Йди за Мною”, є нашою гарантією, нею є Його сліди». Підсумовуючи, Святіший Отець побажав, що усі єпископи та пресвітери завжди пригадували собі оту першу любов – бажання бути пастирями.