Справедливість не вимагає забути кривди, але подолати їх прощенням.
Слово Папи Франциска під час офіційного привітання в Південній Кореї
Першу офіційну промову під час апостольської подорожі до Південної Кореї Папа Франциск
виголосив до Президента корейської республіки, членів уряду й місцевої влади, представників
дипломатичного корпусу та інших високих гостей. Достойний гість із Ватикану щиро подякував
Пані Президенту за щирі слова привітання і тепле прийняття, а також усім тим, які
в різний спосіб доклали зусиль, щоб ці папські відвідини могли здійснитись і пройти
якнайкраще. На початку Вселенський Архиєрей висловив радість з приводу своїх душпастирських відвідин Кореї та за нагоду зустрічатись із корейськими вірними, які в минулому перейшли через складні випробування насильства, переслідування та війни. Проте, незважаючи на усі труднощі минулого корейський народ на втратив надії у справедливість, мир та єдність. «Яким великим даром є надія! Не можемо знеохочуватись на шляху до осягнення тих цілей, які принесуть користь не лише корейському народові, але й усьому регіону та цілому світові», – наголосив Вселенський Архиєрей.
Далі Папа пригадав, що його візит до Кореї приурочений VI Дню Азійської Молоді, який зібрав католицьких юнаків та дівчат усього континенту на спільну зустріч і молитву, а також проголошення блаженним 124 корейських мучеників, які віддали своє життя за Христову віру. «Ми, католики, вшановуємо наших предків, що зазнали мучеництва за віру, бо вони були готові дати життя за правду, яку ісповідували і відповідно до якої намагалися жити. Вони навчають нас повністю жити для Бога і для добра ближнього», – наголосив Папа Франциск, додаючи, що великий та мудрий народ не обмежується до того, щоб любити свої давні традиції, але належно доцінює також і молодь, стараючись передати їй багатство минулого, щоб вона змогла застосувати його до викликів сучасності.
Святіший Отець, серед іншого, зазначив, що кожного разу, коли юнаки та дівчата збираються разом, як це відбудеться під час VI Дня Азійської Молоді, це є унікальною нагодою для усіх нас, щоб вислухати їхні сподівання і їхні побоювання: «Ми також запрошені роздумати над відповідністю способу передавання наших цінностей майбутнім поколінням і над тим, який тип суспільства готуємось їм передати». Папа закликав призадуматись теж і над необхідністю передати нашим нащадкам дар миру. Цей заклик має особливу вагу зокрема тут, у Кореї, країні, що довгий час страждала тому, що не мала миру. Далі Вселенський Архиєрей схвалив усі зусилля, які були зроблені для того, щоб примирити і повернути стабільність на корейському півострові.
«Пошук миру є викликом також для кожного із нас і, в особливий спосіб, для тих серед вас, що мають завдання дбати про спільне добро людської родини через терпеливий труд дипломатії», – пригадав Папа Франциск, додаючи, що дипломатія спирається на міцному переконанні, що мир можна швидше осягнути шляхом діалогу та уважного слухання, ніж взаємними звинуваченнями, критиками та проявами сили. «Мир – це не лише відсутність війни, але діло справедливості (пор. Іс. 32, 17)». Справедливість не вимагає забути несправедливостей, яких ми зазнали у минулому, але подолати їх прощенням, толерантністю та співпрацею; вона вимагає бажання розпізнавати і здійснювати спільні цілі, закладаючи фундамент взаємопошани, взаєморозуміння та примирення. «Бажаю, щоб усі ми могли посвятитись побудові миру, молитві за мир, збільшуючи наші старання у його здійсненні», – підкреслив Вселенський Архиєрей.
На завершення Папа пригадав присутнім, що їхні зусилля як політичних та суспільних лідерів скеровані на побудову кращого світу, світу, де було би більше миру та більше справедливості для наших дітей. Він наголосив, що надзвичайно важливо, щоб голос кожного члена суспільства був почутий, щоб панував дух відкритого спілкування, діалогу та співпраці, щоб приділялась особлива увага бідним та нужденним, виходячи назустріч не лише їхнім нагальним потребам, але також дбаючи про їхній загальнолюдський та духовний розвиток.
Папа Франциск процитував також свого попередника святого Папу Івана Павла ІІ, який під час душпастирських відвідин Кореї 25 років тому сказав, що «майбутнє Кореї залежатиме від присутності у її народі багатьох мудрих, чеснотливих і глибоко духовних чоловіків та жінок» (8 жовтня 1989 р.). Церква бажає зробити свій вклад у виховання молоді, у розвиток духа солідарності з бідними і нужденними, у формування молодого покоління громадян, які будуть готові принести в дар мудрість та далекоглядність, отримані від своїх попередників і народжені з їхньої віри, для розв’язання великих політичних та соціальних питань свого народу.
| All the contents on this site are copyrighted ©. |