2014-08-27 15:13:57

Єдність – ознака християн. З Папою Франциском на загальній аудієнції 27 серпня 2014


Понад 10 тисяч паломників з усього світу зібрались у середу 27 серпня на площі святого Петра у Ватикані, щоб у день, коли Церква спогадує святу Моніку, матір святого Августина, взяти участь у загальній аудієнції з Папою Франциском.

Розпочинаючи зустріч із паломниками, Святіший Отець підкреслив, що кожного разу, коли відновлюємо наше визнання віри, проказуючи молитву «Вірую», стверджуємо, що Церква є «єдина» і «свята». Вона єдина, бо має свій початок у Триєдиному Богові, таїнстві єдності та повної спільності. Церква є святою, бо заснована на Ісусі Христі, оживлена Святим Духом, сповнена Його любов’ю і Його спасінням. Однак, одночасно, вона є святою і складається з грішників, з усіх нас, грішників, які кожного дня відчувають власну слабкість та злиденність. Отже, ця віра, яку сповідуємо, спонукує нас до навернення, до мужності щоденно жити єдністю і святістю. І якщо ми роз’єднані, якщо ми не святі, то це тому, що ми не вірні Ісусові. Проте Він, Ісус, не залишає нас самотніми, не залишає Своєї Церкви!

Він прямує разом із нами, Він нас розуміє. Розуміє наші слабкості, наші гріхи, прощає нам, якщо ми дозволяємо, щоб Він нам пробачив. Ісус завжди з нами, допомагає нам, щоб ми ставали менше грішними, більше святими, більш з’єднаними.

Найпершим утішенням є для нас той факт, що Ісус багато молився за єдність Своїх учнів. Під час молитви на Тайній вечері Ісус молився: «Отче, щоб ми були одно». Молився за єдність перед Своїми Страстями, перед тим, як пожертвував усім Своїм життям задля нас. І ми щоденно запрошені перечитувати й роздумувати над найзворушливішими сторінками Євангелії від святого Івана, а саме 17-им розділом. Як же ж чудово знати, що Господь перед самою смертю не турбувався Собою, але думав про нас! А під час Свого драматичного діалогу з Отцем Він молився саме за те, щоб ми були одно з Ним і між нами. Саме цими словами Ісус вчинив Себе посередником в Отця, щоб також і ми могли ввійти у повне сопричастя любові з Ним; одночасно, Він ввіряє ці слова нам, як Свій духовний заповіт, щоб єдність дедалі більше могла ставати ознакою наших християнських громад та найкращою відповіддю тим, хто запитує нас про привід нашої надії.

«Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Ів 17,21). Вже від самих початків Церква старалась здійснити цю мету, дуже важливу Христовому серцю. В книзі Діянь апостолів згадано, що перші християни відрізнялись тим, що мали «одно серце і одну душу» (Ді 4,32). Однак, наголосив Його Святість, досвід вказує нам, що існує багато гріхів проти єдності. Не думаймо тільки про єресі, але про дуже часті прогрішення наших громад, про «парафіяльні» гріхи. Іноді наші парафії, покликані бути місцями взаємоподілу та спільності, на жаль, позначені заздрощами, антипатіями... Майже усі займаються плітками. Це погано. Церква не є такою! Треба просити у Господа, щоб так не ставалось, підкреслив Святіший Отець. Так стається, коли прагнемо зайняти перші місця, коли ставимо в центрі самих себе, з нашими особистими амбіціями і нашими поглядами, осуджуючи інших; коли дивимось на недоліки наших братів, замість того, щоб бачити їхні дари; коли надаємо більшої ваги тому, що нас розділяє, ніж тому, що нас зближує.

Святіший Отець звернув увагу на те, що протягом історії Церкви було багато поділів між християнами. Але й тепер християни залишаються розділеними. Потрібно докладати зусиль задля єдності християн, прямувати шляхом єдності, якої прагне Ісус і за яку Він молився.
Папа Франциск заохотив зробити серйозний іспит сумління. Поділ є одним із найважчих гріхів християнської громади, бо вчиняє спільноту не Божим ділом, а ділом диявола. Господь прагне, щоб ми зростали у взаємоприйнятті, взаємопрощенні, взаємній любові, щоб дедалі більше уподібнитись до Нього, що є спільністю і любов’ю. В цьому полягає святість Церкви: розпізнати себе в Божому образі, наповнитись Його милосердям та ласкою.

«Нехай же у наших серцях пролунають Ісусові слова: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт 5,9), – закликав Святіший Отець. – Щиро просімо прощення за всі ті випадки, коли ми стали нагодою до поділу чи непорозуміння в наших громадах, добре знаючи, що зможемо осягнути спільність тільки шляхом постійного навернення».








All the contents on this site are copyrighted ©.