Папи миру. Спадщина святих Івана ХХІІІ й Івана Павла ІІ та Папа Франциск (5)

Коли жовтні 1962 року увесь світ, затамувавши подих, відчував загрозу ядерної війни через Карибську кризу, що була вершиною міжнародного напруження під час холодної війни, тоді пролунав голос Папи Івана ХХІІІ, який_ не зважаючи на зайнятість, пов’язану із працями лишень кілька тижнів перед тим відкритого Другого Ватиканського Собору, відчув необхідність особистої участі в переговорах. Проти важких озброєнь світових потуг виступив моральний і духовний авторитет 80-річного Римського Папи.

25 жовтня 1962 року перед мікрофонами Ватиканського Радіо святий Іван ХХІІІ звернувся «до всіх людей доброї волі» з посланням французькою мовою, яке кілька годин перед тим Кеннеді та Хрущов отримали дипломатичними шляхами...

«Церкві більше, ніж будь-що іншого, лежить на серці мир та братерство між народами; тож вона невтомно трудиться над зміцненням цих благ. Щодо цього, пригадаємо великі обов’язки тих, на яких лежить відповідальність влади… Мир! Мир! Сьогодні ми повторюємо цей палкий заклик і закликаємо Глави Держав не залишатися глухими до цього волання людства. Нехай вони зроблять все, що в їхніх силах: таким чином збережемо світ від жахіть війни, страхітливих наслідків якої ніхто не може передбачити. Нехай не припиняються переговори. Так, ця чесна і відкрита готовність має величезну цінність свідчення для кожного сумління та перед обличчям історії. Підтримувати, сприяти їм та приймати переговори на кожному рівні та в кожному часі є виміром мудрості та розсудливості, що притягає благословення неба і землі», – підкреслив святий Іван ХХІІІ .

Історики зазначають, що саме Кеннеді, через напівофіційні канали (адже повноцінні дипломатичні стосунки між США та Святим Престолом було встановлено щойно 1984 року), звернувся до Папи Ронкаллі з проханням посередництва між Білим Домом та Кремлем. Він вважав, що це зможе розблокувати ситуацію. Папа, у свою чергу, відчував відповідальність та необхідність втрутитися, і вирішив діяти через радіозвернення, прилюдний заклик до миру. І це дало результати…

Папа також надіслав до Хрущова листа, який виявився дієвим саме тому, що не мав політичного характеру. Іван ХХІІІ звертався до радянського лідера немов брат, адже обоє походили із селянської родини. «Якщо матимете відвагу, – писав він, – відкликати кораблі, що перевозять ракети, то цим доведете свою любов ближнього не лише до своєї країни, але й до всього людського року. Тоді увійдете в історію, як один із піонерів революції цінностей, що ґрунтується на любові».

В період найбільшого загострення Карибської кризи, згадане радіозвернення Івана ХХІІІ викликало сприйняття кожної із зацікавлених сторін, даючи вирішальний поштовх до її подолання. Хрущов, насправді, шукав шляхів до відступу, і слова Папи дали йому змогу зберегти обличчя, поставши перед світом в образі миротворця. Наступного дня радіо звернення Папи було опубліковане у головних міжнародних газетах. Також і «Правда» опублікувала його на першій сторінці, помістивши фото Івана ХХІІІ. Внаслідок його закликів гору взяла дипломатія і переговори між ворогуючими блоками досягли подолання кризи.

Важливість цього кроку Глави Католицької Церкви у подоланні Карибської кризи залишалася невідомою історіографії аж до відкриття радянських архівів у 2000 році. У біографії Івана ХХІІІ авторства Марка Ронкаллі російський політолог і релігієзнавець Анатолій Красіков свідчить: «Без сумніву, дивним залишається той факт, що в так званих католицьких країнах не вдалося знайти слідів офіційної позитивної реакції на папський заклик до миру, натомість атеїст Хрущов ні на мить не зволікав, щоб подякувати Папі й підкреслити його першочергову роль у подоланні цієї кризи, яка була привела світ на край прірви».

У дійсності, 15 грудня 1962 року, до Ватикану надійшла подячна листівка від радянського лідера. «Його Святості Папі Іванові ХХІІІ. З нагоди святих різдвяних свят прошу Вас прийняти привітання від чоловіка, який бажає Вам здоров’я та сил для Вашої постійного змагання за мир, щастя і благополуччя», – писав Хрущов…
________________________
За матеріалами: Fabrizio Nina, Gasparroni Fausto, “I papi della pace. L'eredità dei santi Roncalli e Wojtyla per papa Francesco”, Rizzioli 2014.