Папа Франциск: Переміна суспільства немислима без активної участі більшості його членів

Папа Франциск: Переміна суспільства немислима без активної участі більшості його членів

Земля, дім, праця. Три фундаментальні теми, на основі яких Папа Франциск приготував довгу промову, зустрічаючись у вівторок, 28 жовтня 2014 р., з учасниками всесвітнього з’їзду представників Народних рухів, яких зібрала у Ватикані Папська Рада «Справедливість і мир» та Папська Академія соціальних наук, щоб роздумати над темою: «Культура зустрічі на служінні людям: народні альтернативи проти відчуження та соціальної несправедливості у світлі соціального бачення Папи Франциска».

Йдеться так звані Народні рухи, тобто об’єднання убогих робітників і селян, безземельних і безпритульних, корінних жителів Латинської Америки, мігрантів, мешканців нетрів та різного роду неформальних поселень у містах та приміських районах, нелегальних робітників та безробітної молоді, тобто Рухи, які об’єднують жертви суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись у Народні рухи, не маючи права на організацію традиційних профспілок. Папа Франциск, будучи архиєпископом Буенос-Айреса, підтримував близькі стосунки з Народними рухами в Аргентині і дбав про їхнє душпастирство.

Святіший Отець закликав наново наповнити змістом демократію, долати голод і війни, гарантувати всім, а особливо – бідним та відкиненим за борт суспільства, захист гідності. Він наголосив на солідарності, втіленням якої є ці Рухи, стоячи перед обличчям необхідності «долати руйнівні наслідки імперії грошей». За його словами, бідність неможливо подолати тільки поширенням «стратегій стримування», які відводять бідним лише пасивну роль.

«Земля, дах над головою, праця. Дивно, – зауважив Святіший Отець, – що коли говорю про ці речі, то декому здається, що Папа є комуністом. Забувається, що любов до бідних є серцем Євангелія». Він зазначив, що земля, дім і праця є «священними правими», які підсумовують усю соціальну доктрину Церкви.

Промовляючи до представників селянських рухів, Наступник святого Петра висловив стурбованість з приводу втрати ними земель через війни та природні катаклізми, одночасно, назвавши злочином той факт, що мільйони людей страждають від голоду в той час, як «фінансові спекуляції обумовлюють ціну продовольства, ставлячись до нього, як до будь-якого іншого товару». З цього також випливає заклик не припиняти боротьбу «за гідність сільськогосподарської родини».

Далі Папа звернув свою думку до тих, які змушені жити без власної домівки, уподібнюючись, за його словами, до Ісуса, Який був змушений разом зі Своєю родиною втікати до Єгипту. За його словами, часто наші міста, які виглядають великими, сучасними і гордими, пропонуючи численні місця побуту і розваг для щасливої меншості, одночасно, заперечуючи право на житло «багатьом нашим ближнім, включаючи і дітей». Як зауважив Святіший Отець, ми живемо у містах, які будують торгові центри, але, одночасно, відкидають частину себе самих на периферію.

Говорячи про проблеми, пов’язані з правом на працю, Глава Католицької Церкви висловив думку про те, що «не існує гіршої матеріальної бідності, як та, що не дає змогу заробити на хліб та позбавляє гідності праці». Особливо неприйнятним є безробіття молоді, яке, однак, не є неминучим, але – результатом «суспільного вибору, економічної системи, яка ставить користь вище над людиною», тобто, культури, «яка викидає людину в смітник», немов будь-який інший продукт споживання. За словами Папи, усі мають право «на гідний заробіток та соціальну безпеку». Далі він скерував свою думку до тих, які зазнають перешкод не лише у праві на працю, але яких позбавлено можливості об’єднуватися у профспілки, зазначаючи: «Сьогодні бажаю приєднати свій голос до вашого, супроводжуючи вас у ваших змаганнях».

Святіший Отець знову підкреслив, що сьогодні ми переживаємо «третю світову війну», яка вже частково триває, тому що «існують економічні системи, які для того, щоб вижити, потребують вести війни»: «Скільки-ж то страждань, руйнувань, болю... Сьогодні з усіх кінців землі, серед усіх народів, з кожного серця та народних рухів, підноситься волання миру: Нехай ніколи більше не буде війни!».

Економічна система, зосереджена на нагромадженні грошей, несе в собі також екологічні загрози, адже визискує природу, «щоб підтримувати непогамований ритм споживацтва». А з цього, як зауважив Папа, походять руйнівні наслідки, такі як кліматичні зміни та знеліснення. Про це, зокрема, йтиме мова у енцикліці на тему екології, про працю над якою знову розповів Наступник святого Петра, запевняючи, що у ній знайдуть місце також і тривоги Народних рухів.

Далі Святіший Отець поділився думками про причини вищезгажаних явищ. За його словами, так стається через те, що в існуючій системі «людину прогнано з центру, а на її місце поставлено щось іншого, тому що віддається ідолопоклонний культ грошам, а байдужість – глобалізувалася». А це через те, що «світ забув про Бога, Який є Батьком, та став сиротою, відсунувши Його набік».

У цьому контексті Папа закликав Народні рухи змінювати цю систему, «творити альтернативні соціальні структури». Але ці слід робити «не лише відважно, але й розумно», «наполегливо, але без фанатизму», «із запалом, але без насильства». Важливою справою є розвиток культури зустрічі, щоб подолати будь-які прояви дискримінації, а також координація діяльності Народних рухів, не допускаючи, однак, створення «закам’янілих структур».

«Народні рухи виявляють невідкладну необхідність наново оживити наші демократії, які в багатьох випадках були опановані численними факторами», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що майбутнє суспільства «є немислимим без активної участі великої більшості людей». А для досягнення миру і справедливості потрібно долати «патерналістську державну опіку». «Нехай не буде жодної сім’ї без домівки, жодного селянина без землі, жодного робітника без прав і жодної людини, що була би позбавлена гідності, яку дає праця!», – закликав Папа Франциск.