2014-11-19 14:00:00

Папи миру. Спадщина святих Івана ХХІІІ й Івана Павла ІІ та Папа Франциск (9)


Немовби духовним заповітом святого Івана ХХІІІ стала його енцикліка «Мир на землі», яка побачила світ 11 квітня 1963 року, кілька місяців перед його відходом до вічності. Серед інших, за торкнутих у ній тем, у тогочасному контексті світу, поділеного на «блоки», ключової цінності набрали питання припинення гонки озброєнь та поступового роззброєння, якого вимагає розум, справедливість та людяність.

«З болем констатуємо, – писав “Добрий Папа”, – що в економічно розвинутіших політичних суспільствах створено та надалі створюються величезні озброєння», внаслідок чого «люди живуть немовби під загрозою урагану, що може в будь-який момент знятися з немислимою руйнівною силою». Тому він рішуче наголошує: «Справедливість, розум та людяність вимагають припинення гонки озброєнь, одночасного та взаємного зменшення існуючих озброєнь, відмови від ядерної зброї».

«Тому, – продовжує Іван ХХІІІ урочистим тоном, – як намісник Ісуса Христа, Спасителя світу й будівничого миру, як тлумач найглибших прагнень всього людського роду, йдучи за спонуками нашої душі, охопленої тривогою за спільне добро, почуваємося зобов’язаними благати людей, насамперед тих, які носять на собі громадську відповідальність, не шкодувати зусиль для того, щоб надати справам розумний та гуманний перебіг». Закликавши політичних лідерів до взаємної довіри, щирості в переговорах та вірності у виконанні взятих на себе зобов’язань, Папа додає, що «з нашого боку не переставатимемо вимолювати Божого благословення для їхніх зусиль, щоб вони принесли позитивні результати».

І саме в цьому контексті Глава Католицької Церкви остаточно відкидає поняття «справедливої війни», ставлячи ідею ядерної війни, здатної знищити людство, на рівень ірраціонального. За його словами, «між людськими істотами дедалі більше поширюється переконання у тому, що можливі суперечки між народами повинні розв’язуватися не вдаючись до зброї, але шляхом переговорів». З настанням ери атому, існуванням ядерної зброї, говорити про «справедливу війну» святий Іван ХХІІІ вважав божевіллям.

Таким чином, нові історичні обставини змусили відкинути існуючу сторіччями категорію «справедливої війни», ставлячи на перше місце абсолютну категорію миру, як ознаки Божого царства, а тому й предмету дбання з боку Церкви. І це був дуже важливий поворотний момент у навчанні Церкви.

Крім того, констатуючи неефективність та невідповідність перед обличчям дійсних викликів, Папа Ронкаллі закликав до реформування ООН, щоб ця організація «в структурах і засобах була дедалі краще пристосована до різноманіття й благородності своїх завдань, щоб прийшов той день, коли кожна окрема людина зможе знайти в ній ефективний захист прав, що випливають безпосередньо з її гідності особи, тобто, універсальних, непорушних і невід’ємних прав».

Енцикліка завершується словами про «величезне завдання», яке чекає на всіх людей, віруючих і невіруючих. «Усіх людей доброї волі, – читаємо, – очікує незмірне завдання: відновити стосунки співжиття у істині, справедливості, любові та свободі». А мова йде про співжиття «між окремими особами, між громадянами та відповідними політичними спільнотами», а також «між індивідами, родинами, проміжними спільнотами і політичними спільнотами з одного боку та зі світовою спільнотою – з іншого». А завдання здійснювати мир в рамках порядку, встановленого Богом, є «благородним завданням».

Святий Іван ХХІІІ завершує енцикліку про мир молитвою до Христа Князя Миру, благаючи віддалити від людських сердець «все, що може нести загрозу» мирові, перемінюючи їх «у свідків істини, справедливості, братньої любові»: «Просвіти провідників народів, щоб разом із дбанням про справедливий добробут своїх громадян, вони також забезпечували та захищали великий дар миру, запали волю в усіх долати стіни, які роз’єднують, зміцнювати узи взаємної любові, розуміти інших, прощати тих, які вчинили кривду».
________________________
За матеріалами: Fabrizio Nina, Gasparroni Fausto, “I papi della pace. L'eredità dei santi Roncalli e Wojtyla per papa Francesco”, Rizzioli 2014.








All the contents on this site are copyrighted ©.