Царювання Христа – це слухняність Отцеві та близькість до людини. Папа проголосив нових святих

«Сьогодні Церква ставить перед нами приклад нових святих, які саме через діла великодушної посвяти себе Богові та ближнім служили, кожен у своєму середовищі, Божому царству, ставши його спадкоємцями», – сказав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він очолив на площі Святого Петра у Ватикані в неділю, 23 листопада 2014 року. Цього дня, коли Церква латинського обряду відзначала урочистість Христа Царя, Вселенський Архиєрей проголосив святими Католицької Церкви шістьох блаженних. Варто згадати, що під час цього урочистого Євхаристійного богослуження уривок з Євангелії прочитано латинською та грецькою мовами, а під час молитви вірних одне з прохань було зачитане по-українськи.

У світлі біблійних читань Святіший Отець заохотив вірних замислитися над тим, як Ісус здійснив Своє Царство, як його провадить і чого очікує від нас. Папа зауважив, що Христос здійснив Своє царство шляхом близькості та лагідності до нас, людей, будучи «великим Пастирем овець та сторожем наших душ». І ті, які покликані здійснювати пастирське служіння, повинні вважати, щоб бути дійсно добрими пастирями, а не наймитами.

Святий Павло навчав про Христа: «Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги». Як пояснив Єпископ Риму, Отець крок-за-кроком підпорядковує усе Синові, а Син усе підпорядковує Отцеві. «Ісус не є царем у стилі цього світу: для Нього царювати не означає командувати, але слухатися Отця, віддатися Йому задля сповнення Його задуму любові і спасіння», – пояснив Папа.

У Євангелії також знаходимо вказівки про те, чого саме Ісусове царство вимагає від нас. У світлі притчі про остаточний суд Наступник святого Петра пригадав, що близькість та лагідність є життєвим правилом для кожного з нас, згідно з яким ми будемо суджені, як сказано: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу». «Спасіння, – зауважив проповідник, – починається не із визнання царської гідності Христа, але із наслідування діл милосердя, якими Він здійснив Своє царство». Адже після земного життя ми будемо суджені на основі того, наскільки ми були «ближніми» для наших співбратів, і від цього залежатиме наше входження до Божого царства.

«Здійснюючи канонізацію, – підсумував Папа, – ми ще раз визнали таїнство Божого Царства та вшанували Христа Царя, Пастиря, сповненого любові до свого стада. Нехай же нові святі своїм прикладом та заступництвом спричиняться до зростання у нас радості, яка випливає з того, що ходимо шляхами Євангелія, з рішення прийняти його, як компас нашого життя».