2014-12-22 14:31:00

Рим і мігранти: Що італійці думають про явище міграції? (1)


Останніми роками Рим, як і інші великі італійські міста, стає дедалі більше міжкультурним і міжнаціональним містом. Про це свідчать як офіційні статистики, так і прості картини із щоденного життя: в міському транспорті, в громадських місцях можна одночасно побачити представників чотирьох, або і більше національностей. Про це свідчить також і музика, яку можна почути, прогулючись вулицями Риму в одну із передріздвяних неділь.

Як же до такої переміни ставиться місцеве населення: римляни та італійці загалом? Саме з таким запитанням ми звернулися до них самих на вулицях Риму. Перша наша співрозмовниця – це жінка середнього віку, вчителька. Вона приїхала з Півдня Італії із своєю дочкою до Риму на вихідні: 

«У мене не має постійних стосунків з іммігрантами, але вже два роки я маю учня, якого звати Моніб, він пакистанець і дуже добра дитина. Його батько – продавець на ринку в містечку біля Салерно. Про його життя я знаю небагато. Знаю про деякі епізоди, які його поранили. Коли він був маленьким, з ним жорстоко поводилися. Це дуже сумна історія. Але його батько потім емігрував до Італії, його старший брат вчиться у Римі на інженера, тобто, вони збудували тут собі життя.

Щодо явища міграції в цілому, то я вважаю, що про цей феномен потрібно читати, потрібно прислухатися до нього. Наприклад, я нещодавно прочитала книгу під назвою «Не бійся!». Дуже гарна книга, яку варто прочитати молоді, тому що в ній розповідається про шлях, який проходять африканські емігранти, щоб потрапити до Європи. Це жахливо, тому що, по-перше, вони усвідомлюють, що можуть померти, перетинаючи море, а по-друге, вони платять за це величезні гроші своїм же землякам, часто ці гроші передають їм родичі, які вже тут працюють. Отже, цю книгу мали би прочитати студенти, наші діти, які мають гарне життя.

Щодо імміграційної політики італійського уряду, вважаю, що ми, як країна, намагаємося робити те, що можемо, насамперед, через те, що ми знаходимося близько до цих країн. Але потрібно було би впровадити певну політику, яка би сприяла більшому усвідомленню цих проблем не тільки у нашій країні, але й в усіх європейських країнах. Потрібно робити набагато більше».

Молодій дівчині, дочці нашої співрозмовниці ми поставили запитання про те, що її лякає у еміграції. Ось що вона відповіла:

«Мене лякає агресивне ставлення деяких представників місцевого населення до іммігрантів. Уявлення цих людей про іммігрантів ґрунтується не на реальних фактах, а на упередженнях»

Наші наступні співрозмовниці приїхали до Риму з Мілану, це жінки похилого віку:          

«Я не знаю нікого особисто з іммігрантів, і вважаю, що їх приїхало занадто багато до Італії. Я не є расисткою, і вважаю, що це нормально, але уряд повинен би запровадити певні обмеження. По-друге, мені здається, що вони не інтегруються досить добре, навпаки, вони хочуть, щоб ми пристосовувалися до них, і це не справедливо, тому що кожен з нас має своє життя і свій спосіб мислення. Вони мали б більше поважати нашу культуру. Ми особисто не зустрічалися з цими випадками, але бачимо, що показують по телебаченню».

Подружня пара з Риму також поділилася своїми думками щодо імміграції:

«Ми маємо дуже тісні стосунки з іммігрантами тому, що наречена мого сина – іммігрантка, вона походить з Молдавії. Поза нашим особистим досвідом, вважаємо, що явище міграції в Італії розглядається як негативний феномен, який люди повинні сприйматися по іншому. На превеликий жаль, кожного дня ми бачимо такі речі, як експлуатація, нетолерантність і т.д. Натомість, цей феномен мав би стати джерелом взаємного збагачення. На жаль, це не так.

Переважно, інформація про іммігрантів, яку подають засоби масової інформації, і через яку навіюють паніку, зовсім не відповідає нашому особистому досвідові. Ми ніколи не мали ніяких проблем з іммігрантами. В нашому будинку живуть іммігранти, маємо іммігрантів і в сім­’ї, і серед друзів. Ніхто ніколи не створював нам жодних проблем.

Щодо імміграційної політики італійського уряду, ми б дали їй негативну оцінку, тому що існує багато експлуатації і корупції. Як ми знаємо, нещодавно у римській мерії була розкрита кримінальна група, яка займалася відмиванням фондів, які повинні були використані для іммігрантів, зокрема – для допомоги циганам. Тобто, ці політики збагатилися на іммігрантах і на їхній біді.

Нас лякає злочинність, яка виникає внаслідок нестачі доброго управління явищем міграції. Оскільки політики не керують належно цими процесами, під загрозу попадають громадська безпека, етикет міста, етикет кварталів. А пізніше, як і завжди, в цьому звинувачують найнезахищеніших».    

Як бачимо, існують дуже різні думки, різне сприйняття емігрантів з боку місцевого населення. Єдиний висновок, який дозволю собі зробити, це те, що особисте знайомство і стосунки місцевого населення з іммігрантами сприяють кращому усвідомленню явища імміграції.

Далі буде...

Для Радіо Ватикану, Світлана Духович








All the contents on this site are copyrighted ©.