Папа Франциск: Марія – прообраз материнства Церкви, невіддільної, як і Вона, від Христа

Як нероздільними є Христос та Богородиця, так само невіддільними є Ісус та Церква. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він очолив 1 січня 2015 року в базиліці Святого Петра у Ватикані, коли Церква латинського обряду святкувала урочистість Пресвятої Богородиці Марії. Того ж дня відзначався Всесвітній день миру.

За словами Святішого Отця, святкуючи це свято, Церква пригадує нам, що Пречиста Діва Марія була першим адресатом старозавітного священичого благословення: «Нехай Господь благословить тебе і охороняє тебе! Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе! Нехай Господь оберне обличчя своє до тебе і дасть тобі мир!». Адже «жодне інше створіння» не удостоїлося «сяяння на собі Божого обличчя, як Марія, що дала людське обличчя віковічному Слову, через що всі ми можемо Його споглядати».

Зауваживши, що окрім споглядання «ми можемо також прославляти і вихваляти Його, як пастирі, які поверталися з Вифлеєму, співаючи подячні пісні після того, як побачили Дитя та Його молоду маму», Папа звернув увагу на той факт, що Ісус і Марія були разом до кінця, аж до Голготи, тому що «Христос і Його Матір є нероздільними».

«Марія так поєднана з Ісусом, тому що мала пізнання Його у своєму серці, знання віри, живлене досвідом материнства та глибоким зв’язком зі Своїм Сином. Пресвята Діва – це жінка віри, Яка зробила у Своєму серці, у Своїх планах місце для Бога; вона є віруючою, здатною прийняти через дар Сина прихід “повноти часу”, в якій Бог, обравши смиренний шлях людського життя, особисто увійшов на борозни історії спасіння. Ось чому неможливо зрозуміти Ісуса без Його Матері», – підкреслив Святіший Отець, додаючи, що «так само невіддільними є Христос та Церква, тому Церква і Марія завжди прямують поруч, і саме в цьому виявляється таїнство жінки у церковній спільноті, і неможливо збагнути спасіння, здійснене Христом, не беручи до уваги материнство Церкви».

У цьому контексті Папа Франциск пригадав повчання свого попередника блаженного Павла VI, який в Апостолькому напоумленні «Звіщення Євангелія» писав, що неможливо «любити Христа, але не любити Церкву, слухати Христа, але не Церкву, приналежати до Христа, але бути поза Церквою». Як пояснив Наступник святого Петра, «саме Церква, яка є великою Божою родиною, приносить нам Христа», адже віра не є «абстрактною доктриною», але повноцінними й життєдайними взаєминами з особою – «з Єдинородним Божим Сином, Який став людиною, помер і воскрес задля нашого спасіння та живий перебуває між нами». І зустрічаємо Його у Церкві, «яка Його звіщає та чинить Його жести благодаті через Святі Таїнства».

«Ця дія і місія Церкви, – додав Святіший Отець, – є вираженням її материнства. У дійсності, вона є немовби матір’ю, яка з ніжністю оберігає Ісуса та з радістю й великодушністю дарує Його всім. Жодна, навіть наймістичніша поява Христа ніколи не може бути відірваною від плоті і крові Церкви, від історичної конкретності Христового Тіла. Без Церкви Ісус Христос применшується до ідеї, до етики, до сентименталізму. Без Церкви наші взаємини з Христом перебували би у вирі нашої уяви, наших інтерпретації, нашого настрою».

Підсумовуючи, Папа ще раз пригадав, що Ісус Христос є благословенням для кожної людини й для всього людства, отож, Церква, даруючи нам Христа, передає нам повноту Божого благословення. «Саме такою, – додав він, – є місія Божого люду: поширювати на всі народи Боже благословення, втілене в Ісусі Христі. А Марія, перша і досконала учениця Ісуса, перша і досконала віруюча, приклад Церкви-паломниці, є Тією, Яка відкриває цей шлях материнства Церкви та підтримує її материнську місію, звернену до всіх людей».