Молитва Папи Франциска на завершення Хресної дороги в Колізеї 2015

Хресний шлях – це підсумок Христового життя та ікона Його слухняності волі Отця й здійсненням безмежної любові до грішників, ствердив Папа Франциск після відправи Хресної дороги в римському Колізеї у п’ятницю 3 квітня. Цього року роздумування до Хресної дороги були написані преосвященним Ренато Корті, єпископом-емеритом Новари. У вступі до кожної стації Хресної дороги звучали теми релігійних переслідувань, справедливості, сім’ї, страждань, експлуатації дітей. Протягом 14 стацій, змінюючи один одного, хрест несли кардинал Аґостіно Валліні, вікарій Римської дієцезії, вірні та богопосвячені особи із Святої Землі, Іраку, Сирії, Нігерії, Єгипту, Латинської Америки та Китаю, а також італійці – багатодітна сім’я, сім’я з прийомними дітьми, дівчина-інвалід на колясці.

Після зворушливого хресного походу Папа Франциск Папа виголосив молитву, в якій згадав переслідуваних християн,  які віддають життя за віру, часто за нашої мовчазної співучасті. Але Бог ніколи не забуває жодного із Своїх дітей. Святіший Отець мовив:

«О розп’ятий і звитяжний Христе, Твоя Хресна дорога є підсумком Твого життя та іконою Твоєї слухняності волі Отця й здійсненням Твоєї безмежної любові до нас грішників і підтвердженням Твоєї місії та остаточним сповненням об’явлення й історії спасіння. Тягар Твого хреста звільняє нас від усіх наших тягарів. У Твоїй слухняності волі Отця ми усвідомлюємо власну бунтівливість та неслухняність».

«У Тобі, проданому, зрадженому і розп’ятому Своїм народом і Своїми найдорожчими, – вів далі Святіший Отець, – ми бачимо наші щоденні зради та нашу звичну невірність. У Твоїй невинності, незаплямлений Агнче, бачимо нашу винуватість. У Твоєму збитому, обпльованому та спотвореному обличчі бачимо жорстокість наших гріхів. У жорстокості Твоїх страстей бачимо жорстокість нашого серця і наших вчинків. У тому, як Ти почувався покинутим, бачимо всіх відкинутих родиною, суспільством, браком уваги та солідарності. У Твоєму принесеному в жертву, скаліченому та замученому тілі бачимо тіла наших ближніх, покинутих вздовж доріг, понівечених нашою недбалістю та байдужістю. У Твоїй спразі, Господи, ми вбачаємо спрагу Твого милосердного Отця, Який прагнув у Тобі обійняти, простити й спасти усе людство. У Тобі, Божественна Любове, бачимо також і сьогодні наших переслідуваних братів, яким відтинають голови чи розпинають за віру в Тебе, перед нашими очима й часто при нашій мовчазній співучасті".

У цьому контексті Папа підніс прохання до Бога за зміцнення нашої віри: «Викарбуй, о Господи, у наших серцях почуття віри, надії, любові, жалю за наші гріхи та приведи нас до покаяння за наші гріхи, які Тебе розіп’яли. Допоможи нам перемінити наше навернення тільки на словах у навернення в житті та ділах. Вчини так, щоб ми зберігали у собі живу пам’ять про Твоє спотворене обличчя, щоб ніколи не забувати про безмежну ціну, яку Ти заплатив, аби визволити нас. Розп’ятий Ісусе, зміцни у нас віру, щоб вона не захиталася перед спокусами. Оживи в нас надію, щоб вона не зникала, ідучи за спокусами світу. Оберігай в нас любов, не дозволяючи на те, щоб вона дала обманути себе корупцією та світськістю. Навчи нас, що хрест – це шлях до Воскресіння. Навчи нас, що Велика П’ятниця – це дорога до Пасхи світла. Навчи нас, що Бог ніколи не забуває жодного із Своїх дітей і ніколи не втомлюється прощати й обіймати нас Своїм безмежним милосердям. Але навчи також нас ніколи не втомлюватися просити прощення та вірити в безмежне милосердя Отця».