2015-07-31 16:38:00

Папа надав повний відпуст паломникам Ігнатіянського шляху


Через декрети Апостольської Пенітенціарії, Папа Франциск надав повний відпуст паломникам, які відвідають санктуарії Лойоли та Манреси в Іспанії під час відзначення першого Ювілейного року Ігнатіянського шляху.  Мова йде про прочанський маршрут, який простягається на 700 кілометрів через Країну Басків, Наварру, Ріоху, Араґону й Каталонію, проходячи через місця, пов’язані із життям святого Ігнатія з Лойоли, засновника Товариства Ісусового. Згаданий Ювілей розпочався 31 липня 2015 р., в день літургійного спомину першого єзуїта.

Для того, щоб отримати відпуст, крім звичайних умов, якими є сповідь, святе Причастя й молитва в наміренні Святішого Отця, паломники повинні взяти участь в богослуженнях у санктуаріях вздовж маршруту, молячись за вірність Іспанії християнській вірі, за покликання та за захист інституту сім’ї.

***

Папа Франциск, який належить до єзуїтської чернечої родини, у своїх повчаннях неодноразово пригадує, що християнський шлях – це шлях, який веде до визволення із зосередженості на собі, від любові до себе, аби у центрі свого життя поставити Ісуса. Це непроста дорога, бо кожен з нас є грішником, приходять «дні, оповиті темрявою, дні падінь». Однак, «не слід боятися падінь», – зазначає Святіший Отець, пригадуючи, що «мистецтво прямування вперед» полягає не в тому, щоб не падати, «але в тому, щоб після падіння не залишатися на землі». Потрібно «швидко підводитися» і з довір’ям прямувати далі, пам’ятаючи, що з Ісусом «усе можливо».

Глава Католицької Церкви заохочує вирушати в дорогу «в спільноті, разом з друзями», тому що християнин не є ізольованою особою. Центральному місцю Христа відповідає центральна роль Церкви, адже «не можна іти за Христом інакше, як у Церкві та з Церквою».

За словами Папи, дорога слідами святого Ігнатія – це дорога неспокою, оскільки вона вдивляється у горизонт, яким є Божа слава. Нею може пройти лише той, хто не перестає шукати Бога «із серцем, що не шукає зручностей».  Щоб ступити на цей шлях, потрібно бути великодушним, мати велике серце, яке не боїться «робити ставку на високі ідеали».

Одночасно, таке серце є великим також й у малих щоденних речах. Це означає «уважно прислухатися у серці до того, що Ісус говорить нам» кожного дня. Отож, за словами Святішого Отця, християнський шлях – це шлях глибокого навернення, який спонукатиме поставити собі запитання: «Чи я насправді поставив Христа у центрі свого життя?». Це дорога, якою йдуть слабкі люди, грішники, які, однак, прагнуть «дозволити здобути себе Христові».








All the contents on this site are copyrighted ©.