2015-09-21 12:06:00

Папа до духовенства і чернецтва Куби: Убога Церква наслідує Христа


Однією з подій вечора другого дня Апостольської подорожі Святішого Отця на Кубу (неділя, 20 вересня 2015) була молитва вечірні з духовенством та чернецтвом у катедральному соборі Гавани. Коли прийшов час на проповідь, глибоко вражений словами кардинала Ортеґи, який розповів про убогість кубинської Церкви, та черниці, що розповіла про своє служіння серед осіб з фізичною чи розумовою неповносправністю, Папа відклав набік заздалегідь приготований текст і промовляв від серця, взявши за основу почуті свідчення.

Святіший Отець зауважив, що убогість – це незручне слово, «яке йде проти течії, дух світу його не знає, не хоче, приховує його, але не через сором, а зневажаючи його». Духові світу не подобається «шлях Божого Сина, Який понизився, став убогим, впокорився, аби стати одним із нас». У цьому контексті проповідник пригадав постать багатого юнака, який хоч і дотримувався заповідей, але через те, що боявся убогості, відійшов від Ісуса засмученим.

Папа підкресли, що «вміти розпоряджатися благами – це обов’язок, тому що вони є Божим даром», але коли «матеріальні речі входять до серця і починають керувати життям», тоді зазнаємо поразки. Як повчав святий Ігнатій Лойола, «бідність є огорожею та матір’ю богопосвяченого життя, матір’ю, яка породжує довіру до Бога». А стіна «оберігає від світськості», яка знищила «чимало благородних душ», привівши їх до посередності. Адже багатство «збіднює нас», відбираючи від нас «все найкраще, з того що маємо».

«Один мудрий священик в літах, – розповів Наступник святого Петра, – говорив мені, що коли дух багатства входить до серця богопосвяченої особи, священика, єпископа, папи, коли починається нагромаджування грошей з метою забезпечення майбутнього, тоді майбутнє покладається не на Христі, але на “духовній страховій компанії” під своїм проводом. Таким чином, коли, наприклад, якесь чернече Згромадження починає нагромаджувати фонди, то, як казав цей священик, Господь Бог є настільки добрим, що посилає нищівного економа, який все доводить до упадку. Такі економи є найкращим Божим благословенням для Його Церкви, тому що вчиняють її вільною, убогою. Наша мати Церква є убогою, як, згідно з волею Господа Бога, Який любить бідних, убогою була також наша Мати Марія». У світлі цих слів Папа заохотив духовних осіб дати у своєму серці відповідь на запитання про те, яким є їхній «дух убозтва»?

Коментуючи зворушливе свідчення черниці, яка допомагає людям з фізичною чи розумовою неповносправністю, Святіший Отець пригадав, що вони належать до отих «найменших» Ісусових братів, про яких Спаситель говорить у притчі про Страшний суд. За словами Глави Католицької Церкви, існують душпастирські служіння, які «з людської точки зору» є приємнішими, але коли хтось у внутрішньому самовдосконаленні шукає того, що є найменшим, найпокинутішим, таким, на якого ніхто не зважає, «той наслідує Ісуса найвищим способом».

Як зауважив Папа, іноді можна зустріти богопосвячених осіб, які нарікають на те, що мовляв, мали «інші проекти, могли зробити багато речей», а були, натомість, скеровані на служіння до харитативних структур. Але саме там, за його словами, «стає очевидною лагідність і милосердя Небесного Отця». «Скільки-ж то богопосвячених осіб жертовно спалюють своє життя, приголублюючи тих, кого світ вважає відпрацьованим матеріалом, кого світ відкидає, немов непотріб, кого світ зневажає, воліючи, щоб їх навіть не існувало». Вони є тими «найменшими», а той, хто «опікується найменшими, наслідує Ісуса».

Святіший Отець подякував всім, хто звершує це служіння, допомагаючи тим, кого світ вважає безвартісним, тому що «на цьому неможливо зробити якийсь бізнес, заробити гроші», але саме там «сяє Ісус і сяє моє рішення на корить Ісуса».

Звертаючись до священиків, Глава Католицької Церкви пригадав, що для них отими «найменшими» є каяники, які приходять до сповіді. «І коли ця людина розповідає вам про свою неміч, пам’ятайте, що вона така сама, як і ваша і що Бог вас спас!», – наголосив він, заохочуючи сповідників бути справжніми носіями Божого милосердя, «ніколи не втомлюючись відпускати гріхи» і не осуджувати. «Брате-священику, брате-єпископе, – сказав Папа, – не бійтеся милосердя. Дозвольте, щоб через ваші руки і ваші обійми струменіло прощення, тому що ті, які приходять до сповідальниці, є тими самими найменшими, в яких присутній Ісус».








All the contents on this site are copyrighted ©.