2015-10-28 11:19:00

Папа: Діалог, якого потребуємо, повинен бути відкритий та сповнений взаємоповаги


Світ дивиться на нас, віруючих, та очікує від нас співпраці у вирішенні викликів сучасності. На це завернув увагу Папа Франциск у своєму повчанні, виголошеному під час загальної аудієнції у середу, 28 жовтня 2015 р., яка мала міжрелігійний характер, будучи приуроченою 50-річчю Декларації Другого Ватиканського Собору про міжрелігійний діалог «Nostra ætate».

Глава Католицької Церкви зазначив, що Другий Ватиканський Собор був «надзвичайним часом призадуми, діалогу та молитви, щоб оновити погляд Католицької Церкви на себе і на світ». Це було, за його словами, «відчитування знаків часу» в контексті «подвійної вірності»: вірності переданню Церкви та вірності людям нашого часу. Тому й послання Декларації «Nostra ætate» залишається й досі актуальним.

Святіший Отець виокремив важливі тези з цього документу, якими є зростаюча взаємозалежність між народами, людські пошуки сенсу життя, страждання і смерті, спільне походження і спільна мета людства, єдність людського роду, релігії, як шукання Бога або Абсолюту в лоні різних народів та культур, доброзичливе ставлення Церкви до релігій, не відкидаючи в них нічого з того, що є прекрасним та істинним, пошана з боку Церкви до визнавців усіх релігій, відкритість Церкви на діалог, залишаючись вірною істинам, в які вона вірить.

Згадуючи пройдений півсторічний шлях, Папа звернув особливу увагу на зустріч в Ассізі, скликану святим Іваном Павлом ІІ на 27 жовтня 1986 року, зазначаючи, що «полум’я, запалене в Ассізі, поширилося на ввесь світ і становить постійний знак надії». «Особливої вдячності Богові заслуговує справжнє та властиве перетворення, якого протягом цих 50-ти років зазнали стосунки між християнами та євреями», – наголосив Папа, вказуючи на те, що «байдужість і протистояння перемінилися у співпрацю та доброзичливість».

«Діалог, якого ми потребуємо, не може бути іншим, ніж відкритий та шанобливий, а, отже, – плідний. Взаємна пошана є умовою та, одночасно, метою міжрелігійного діалогу: шанувати право іншого на життя, на фізичну інтегральність, на фундаментальні свободи – свободу сумління, мислення, висловлення та віровизнання, – вів далі Єпископ Риму. – Світ дивиться на нас, віруючих, та закликає співпрацювати між собою та з усіма людьми доброї волі, які не сповідують жодної віри, вимагає від нас ефективних відповідей щодо численних тем».

Цими питаннями, за словами Святішого Отця, є мир, криза довкілля, трагедія голоду та бідності, насильство, зокрема, в ім’я Бога, корупція та моральний занепад, криза сім’ї, економіки та фінансів. «Ми, віруючі, – сказав він, – не маємо рецептів для подолання цих проблем, але маємо величезний ресурс, яким є молитва. Ми молимося і повинні молитися. Молитва – це наш скарб, до якого вдаємося згідно з різними традиціями, щоб випрошувати дари, яких прагне людство».

Далі Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що «з причини насильства й тероризму» поширилося «наставлення підозри, а навіть і засудження релігій». У той же час, хоч «жодна релігія не є застрахованою від небезпеки фундаменталістських чи екстремістських викривлень», слід дивитися на «позитивні цінності, якими вони живуть», які є також «джерелом надії». Тому, діалог, який ґрунтується на пошані і довірі, може принести важливі плоди. «Ми можемо спільно прямувати вперед, дбаючи одні про одних та про створений світ. Усі віруючі всіх релігій», – підкреслив Папа.

Зазначивши, що Ювілей Милосердя, який незабаром розпочнеться в Католицькій Церкві, є «слушною нагодою спільно працювати у сфері діл милосердя» як щодо ближніх, так і всього створіння, Святіший Отець наголосив: «Ми повинні завжди намагатися залишити кращий світ, ніж ми застали, починаючи від довкілля, в якому живемо, від малих жестів щоденного життя».

«Дорогі брати й сестри, – підсумував Глава Католицької Церкви, – щодо майбутнього міжрелігійного діалогу, першою річчю, яку ми повинні чинити, є молитва. Молитися одні за одних: ми ж – брати! Без Господа нічого неможливе, з Ним – усе! Нехай же наша молитва, кожного відповідно до його звичаїв, зможе повністю приєднатися до волі Господа Бога, Який бажає, щоб усі люди розпізнали один в одному братів і сестер та відповідно до цього жили, формуючи величезну родину в гармонії різноманітностей».








All the contents on this site are copyrighted ©.