2015-11-04 12:03:00

Папа Франциск про дбання про спільний дім (17)


«Людський корінь екологічної кризи» – такою є тема третього розділу «Славен будь» Папи Франциска, на початку якого він зазначає, що «опис симптомів не принесе жодної користі, якщо не визнаємо людського коріння екологічної кризи». Мова йде про «викривлений спосіб розуміння життя та діяльності людини», який «суперечить дійсності аж до її нищення» (101).

Роздуми на цю тему Святіший Отець розпочинає від розгляду сили та креативності технологій. «Людство ввійшло в нову еру, в якій могутність технологій ставить нас на роздоріжжі, – пише він. – Ми є спадкоємцями двох століть величезних хвиль перемін: парова машина, залізниця, телеграф, електроенергія, автомобіль, літак, хімічна промисловість, сучасна медицина, інформатика, і ближче до нас – цифрова революція, робототехніка, біо- та нанотехнології».

Справедливо втішатися таким поступом та можливостями, які він відкриває перед нами, адже, як казав святий Іван Павло ІІ до вчених, «наука та технологія є подиву гідним плодом людської креативності, яка є Божим даром». Як зазначає Папа Франциск, «перетворення природи» є характерною ознакою людського роду вже від його початків, а технології дали допомогли подолати численні лиха, які обмежували людську істоту. «Ми не можемо не цінувати і не бути вдячними за здобутий прогрес, зокрема, у медицині, інженерній справі та комунікаціях. Як не бути вдячними за всі зусилля численних вчених і технологів, які опрацювали альтернативи задля сталого розвитку?» (102).

Далі Глава Католицької Церкви звертає увагу на те, що «добре спрямована технонаука» здатна не лише «виробляти дійсно цінні речі для покращення якості життя», але також здатна «виробляти прекрасне», допомагаючи людській істоті, «зануреній у матеріальне», зробити «стрибок» у сферу прекрасного. «Хіба ж можна заперечувати красу літака чи деяких хмарочосів? Існують цінні художні та музичні твори, отримані завдяки новим технічним засобам», – зазначає він, додаючи, що таким чином і той, хто цю красу творить, і той, хто її споглядає, прямують до «повноти, властивої людям» (103).

«Одночасно, – додає Святіший Отець, не можемо не зважати на те, що ядерна енергетика, біотехнології, інформатика, пізнання нашого ДНК та інші можливості, які ми здобули, вкладають у наші руки жахливу могутність. Навіть більше, дають тим, хто мають знання і, насамперед, економічні можливості для його використання, вражаюче панування над усім людським родом та цілим світом. Ніколи людство не мало такої влади над собою, і ніщо не гарантує, що використовуватиме її правильно». І дуже небезпечним є те, що ця могутність зосереджена в руках «невеликої частини людства» (104).

У світлі творчого доробку італійського мислителя Романо Ґвардіні Папа Франциск викриває тенденцію вважати «будь-яке здобуття могутності» лише поступом, зростанням безпеки, доброту й користі, так, ніби дійсність, добро та істина залежали виключної від технологій та економіки. Проблема полягає в тому, що «сучасна людина не навчена правильно користуватися могутністю», тому що технологічний розвиток не супроводжувався розвитком особи в тому, «що стосується відповідальності, цінностей та сумління». І можливо, що «сьогодні людство не усвідомлює серйозності викликів, які стоять перед ним».

«Людська істота, – підсумовує Святіший Отець, – не є повністю автономною. Її свобода занедужує, коли віддається сліпим силам несвідомого, безпосередніх потреб, егоїзму та брутального насильства. У цьому сенсі вона є нагою та нараженою на свою ж могутність, яка не перестає зростати, не маючи засобів для контролю над нею. Для цього вона може володіти поверховними механізмами, але можемо стверджувати, що їй не вистачає належно стійкої етики, культури та духовності, які дійсно накладатимуть на неї обмеження та стримуватимуть в рамках тверезого самопанування» (105).








All the contents on this site are copyrighted ©.