Папа Франциск Римській Курії про необхідні для служіння чесноти

«Каталог чеснот», необхідний для тих, які служать у Курії та для тих, які прагнуть «вчинити плідним своє посвячення чи служіння в Церкві» представив Папа Франциск під час традиційної передріздвяної зустрічі з Римською Курією, що відбулась у понеділок, 21 грудня 2015 р., поєднавши його у креативний спосіб з Ювілеєм Милосердя

Святіший Отець пригадав, що під час першої такої зустрічі, що відбулася 2013 року, він підкреслив «два важливі й невіддільні аспекти куріяльної праці», якими є «професійність та служіння», беручи за приклад постать святого Йосифа Обручника. Минулого ж року, в дусі приготування до Сповіді, мова йшла про «каталог куріяльних недуг», які можуть вразити не лише ту чи іншу курію, але також кожного християнина, спільноту, згромадження, парафію чи церковний рух. «Деякі з цих недуг, – додав він, – проявилися під час цього року, спричиняючи чимало болю для церковного тіла та ранячи численні душі».

«Однак, хвороби та навіть і скандали не можуть притемнити ефективність служіння, яке Римська Курія наполегливо, відповідально, із заанґажуванням та посвятою надає Папі та всій Церкві», – сказав Єпископ Риму, зазначаючи, що «було би великою несправедливістю не висловити щирої вдячності та необхідного заохочення всім порядним людям», які допомагають Наступникові святого Петра та віддано служать Церкві. А помилки й падіння «становлять також урок та нагоду для зростання, а не для знеохочення».

У світлі того, що Святий Рік Милосердя, який нещодавно розпочався, є закликом «до вдячності, навернення, оновлення, покути та примирення», а «Різдво – це свято безмежного Божого милосердя», Папа запропонував слухачам «каталог необхідних чеснот», зазначаючи, що він не є вичерпним, і що кожен повинен роздумувати над ним і відповідно доповнювати.

Цей перелік Святіший Отець побудував на основі акроніму слова «милосердя», яке по-італійськи звучить: «misericordia»: «Missionarietà e pastoralità (Місійність та пастирство), Idoneità e sagacia (Вміння та проникливість), Spiritualità e umanità (Духовність і людяність), Esemplarità e fedeltà (Зразковість та вірність), Razionalità e amabilità (Раціональність та привітність), Innocuità e determinazione (Нешкідливість та рішучість), Carità e verità (Любов та істина), Onestà e maturità (Чесність і зрілість), Rispettosità e umiltà (Шанування та покора), “Doviziosità” e attenzione (Великодушність та чуйність), Impavidità e prontezza (Безстрашність та готовність), Affidabilità e sobrietà (Надійність та поміркованість)».

Наступник святого Петра підкреслив, що місійність – це те, що вчиняє курію плідною та є доказом ефективності її діяльності, а здорове душпастирство є «необхідною чеснотою, особливо для кожного священика». «Без цих двох крил ми ніколи не зможемо літати, ні, тим більше, досягти блаженства “вірного слуги” (Мт, 25-14-30)», – зазначив Папа.

Вміння вимагає «особистих зусиль для здобуття необхідних навиків, яких вимагається для якнайкращого виконання своїх завдань та діяльності», і не має нічого спільного «з рекомендаціями та хабарями». Проникливість означає готовність думки для «зрозуміння та підходу до ситуацій в дусі мудрості та креативності». «Вміння та проникливість, – додав Святіший Отець, – представляють також відповідь людини на Божу благодать».

Духовність, як наголосив Наступник святого Петра, «є основою будь-якого служіння у Церкві та в християнському житті», а людяність є «втіленням вірогідності нашої віри», вчиняючи нас «відмінними від роботів, які нічого не відчувають та нічим не зворушуються».

Говорячи про зразковість та вірність, Папа звернув увагу на потребу зразковості для того, щоб «уникати скандалів, які ранять душі та підважують вірогідність нашого свідчення». Спонукою до вірності мають стати Христові слова: «Хто вірний у малому, той також буде вірним у великому».

Раціональність, за словами Святішого Отця, потрібна для того, щоб «уникати емоційних крайнощів», а привітність – для уникнення крайнощів, пов’язаних з бюрократією та плануванням, і ці дарування «необхідні для рівноваги особистості», адже будь-які крайнощі «є виявом якоїсь неврівноваженості».

Нешкідливість, як зауважив Папа, вчиняє нас обережними в судженнях, стримує від імпульсивних та поспішних вчинків, а рішучість означає «діяти з рішучою волею та з чітким баченням, у слухняності Богові та керуючись найвищим законом спасіння душ».

Любов та істина – це «дві незамінні чесноти в християнському житті», адже «любов без істини перетворюється в ідеологію руйнівної послужливості, а істина без любові стає веде до сліпої юридизації». Чесність означає «діяти в абсолютній щирості перед собою та перед Богом», чесний не боїться бути спійманим, бо «ніколи не обманює того, хто йому довіряє». «Чесність – це основа, на якій спираються всі інші якості, – сказав Святіший Отець. – А зрілість – це шукання гармонії між нашими фізичними, психічними та духовними здібностями».

Говорячи про шанобливість та покору, Єпископ Риму зазначив, що перша є «даруванням благородних душ», тобто людей, які «завжди намагаються мати справедливе сприйняття інших, власної ролі, настоятелів та підлеглих, справ, документів, таємниці та конфіденційності», а покора є «чеснотою святих та осіб, сповнених Богом», які усвідомлюють, що нічого не можуть без Божої благодаті.

«Чим більше довіряємо Богові та Його провидінню, тим стаємо внутрішньо багатшими та відкритішими давати щось іншим, знаючи, що чим більше дається, тим більше й отримується», – вів далі Папа, наголошуючи, що відчинення Святих Дверей в усіх базиліках світу буде даремним, якщо «двері нашого серця замкнені для любові». Чуйність же вимагає «дбання про деталі» та «викладатися якнайкраще», ніколи не втрачаючи з поля зору своїх вад та слабкостей.

Бути безстрашним, як зазначив Святіший Отець, означає «не піддаватися страхові перед обличчям труднощів», «діяти відважно», «без зволікання робити перший крок», а готовність означає «вміти діяти вільно та вправно, не прив’язуючись до проминаючих матеріальних речей».

«Надійним, – сказав Глава Католицької Церкви, – є той, хто ретельно та уважно виконує свої завдання, коли за ним спостерігають, але ще більше тоді, коли є сам, хто випромінює навколо себе почуття спокою, тому що ніколи не зраджує наданого довір’я. Поміркованість – остання у переліку, але не у важливості чеснота – це здатність відмовлятися від поверховного та протистояти панівній споживацькій логіці».

«Дорогі браття, – підсумував Папа, – милосердя – це не якесь проминаюче почуття, але підсумок Доброї Новини, це вибір того, хто прагне відчувати згідно з Ісусовим серцем, хто серйозно бажає наслідувати Господа, Який каже нам: “Будьте милосердні, як Отець ваш” (Лк 6,36). […] Отож, нехай же милосердя скеровує наші кроки, надихає наші реформи, просвічує наші рішення. […] Нехай воно навчить нас, коли слід прямувати вперед, а коли мусимо зробити крок назад. Нехай воно спонукає нас розглядати незначність наших діл у світлі великого Божого задуму спасіння та у величі й таємничості Його діла».