2016-02-11 11:54:00

Папа на початок Великого Посту: Віднайдімо християнську ідентичність, якою є любов, що служить


Відчинити своє серце для Бога, залишаючи Йому можливість примирити нас з Собою та з усім серцем повернутися до Бога закликав вірних Папа Франциск у світлі Божого слова, проповідуючи під час Святої Меси в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди Попільної Середи, якою в Церкві латинського обряду розпочинається Великий Піст.

Зазвичай, таке богослуження Єпископ Риму очолює у храмі святої Сабіни на Авентинському пагорбі Риму, звершивши перед тим покаянну процесію, що розпочинається у храмі святого Анзельма. Але з огляду на особливі обставини – присутність у Ватикані мощей святих Піо з П’єтрельчіни і Леопольда Мандіча та вручення мандату Місіонерам Милосердя – воно відбулося в базиліці Святого Петра. Після проповіді було звершено обряд посипання голови попелом на знак покаяння, який над Святішим Отцем звершив кардинал Анджело Комастрі, Архипресвітер базиліки Святого Петра, опісля, Глава Католицької Церкви здійснив цей акт над кардиналами та деякими вірними.

Під час проповіді Папа коментував два заклики, що прозвучали в біблійних читаннях. «Ми вас благаємо іменем Христа: Відкрийтеся на примирення з Богом!», – закликав святий Павло християн Коринту. Проповідник звернув увагу на те, що Богові відомо, «що ми потребуємо відчувати, що нас люблять, щоб змогти чинити добро», тому Апостол «не закликає щось чинити, але відкритися на примирення з Богом, з довір’ям дозволити Йому простити нам».

Але для цього, як зауважив Святіший Отець, слід подолати деякі перешкоди, «які зачиняють двері серця». Однією з них є спокуса «поставити броньовані двері», тобто, «співжити зі своїм гріхом, применшуючи його значення, завжди виправдовуючись думкою про те, що я не є гіршим від інших». Іншою перешкодою є «сором відчинити потаємні двері серця». І хоч сором «є добрим симптомом, бо вказує на те, що ми хочемо відірватися від зла», то, однак, «не повинен перетворитися у страх». Ще однією спокусою є «сховатися у власній немічності», що веде до знеохочення.

У цьому контексті Глава Католицької Церкви звернувся до Місіонерів Милосердя: «Дорогі браття, бажаю вам змогти допомагати відчиняти серця, долати сором, не втікати від світла. Нехай же ваші руки по-батьківськи благословляють та підводять братів і сестер, щоб через вас Небесний Отець звернув Свій погляд і поклав Свої руки на Своїх дітей та зцілив їхні рани».

Друге запрошення прозвучало в читанні з пророка Йоіла: «Поверніться до мене всім серцем». «Повернутися», як зауважив Святіший Отець, означає, що «ми віддалилися». Саме в цьому і полягає таїнство гріха: «ми віддалилися від Бога, від ближніх та від себе самих». Але поряд з цією «історією гріха» Ісус започаткував «історію спасіння», і в євангельському уривкові, яким розпочинається Чотиридесятниця, знаходимо «три медикаменти, які зціляють від гріха».

«По-перше, – сказав Папа, – це молитва, вираження відкритості й довіри до Господа. Вона є особистою зустріччю з Ним, яка вкорочує віддалі, породжені гріхом. Молитися означає сказати: я не є самодостатнім, я потребую Тебе, Ти – моє життя і моє спасіння. По-друге – милостиня, щоб подолати відчуженість щодо ближніх. Справжня любов, у дійсності, не є зовнішнім актом, не є патерналістською подачкою для заспокоєння сумління, але полягає у тому, щоб прийняти того, хто потребує нашого часу, дружби, допомоги. Це означає жити служінням, перемагаючи спокусу самозадоволення. По-третє – піст, покута, щоб визволитися від залежності від проминаючого та вправлятися бути чутливішими й милосерднішими. Це запрошення до простоти та взаємоподілу: забрати щось зі свого столу та благ, щоби наново віднайти істинне благо свободи».

Підкресливши, що Ісус заохочує чинити згадані діла без лицемірства, не напоказ, Святіший Отець побажав, щоби цей час Чотиридесятниці став нагодою «відтяти фальшивість, світськість, байдужість» та віднайти християнську ідентичність, якою є «любов, що служить, а не егоїзм, який послуговується».








All the contents on this site are copyrighted ©.