2016-04-27 13:37:00

Папа: Ігнорування людським стражданням є ігноруванням самого Бога


Загальна аудієнція Папи Франциска з прочанами у середу 27 квітня 2016 року, що зібрала на площі святого Петра у Ватикані коло тридцяти тисяч учасників, була присвячена притчі про милосердного Самарянина, яка описана в Євангелії від святого Луки (див. Лк 10, 25-37).

Якийсь законовчитель хотів випробувати Ісуса, поставивши Йому запитання: «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?» Ісус просить його самому відповісти і той відповідає правильно: «Люби Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю, а ближнього твого, як себе самого» (Лк, 10, 27). Ісус тоді підсумовує: «Роби це й будеш жити» (Лк, 10, 28). Законовчитель питає: «А хто мій ближній?», маючи на увазі родину, співвітчизників, тих, що належать до тієї самої релігії. Христос відповідає притчею, яку добре знаємо, представляючи поведінку священика, левіта та Самарянина. На шляху до Єрусалиму з Єрихону священик і левіт побачили вмираючого чоловіка, якого пограбували та поранили бандити. Божий закон вимагав, щоб йому допомогти, але ні священик, ні левіт навіть не затримались, пройшли мимо.

«Не є чимось автоматичним, що ті, які відвідують Божий дім і знають про Боже милосердя, тим самим знають, як любити ближнього, – сказав Святіший Отець. – Можна знати Біблію, всі літургічні рубрики, все богослов’я, але з цього знання любов не витікає автоматично. Любов іде іншими шляхами. Немає істинного почитання Господа Бога там, де воно не стає служінням ближньому. Не забуваймо, що ми не можемо залишатись глядачами перед обличчя стількох людей, вичерпаних голодом, насиллям та несправедливістю. Ігнорування людським стражданням є ігноруванням самого Бога. Якщо ми не наближаємось до терплячої людини, до дитини, до старенького, що страждає, то ми не наближаємось до Бога».

Аналізуючи наставлення Самарянина, одного з тих, кого юдеї зневажали, Папа підкреслив його співчуття. Євангелія каже: «Він змилосердився над ним». Інші «бачили» вмираючого, але  вони не були співчутливими до нього, їхні серця були твердими й холодними. Співчуття – це основна характеристика Божого милосердя.

«У жестах і діях доброго Самарянина бачимо милосердну дію Бога протягом усієї історії спасіння. З таким же милосердям Господь Бог іде назустріч кожному з нас. Він не ігнорує нас, Йому відомі наші страждання, Він знає, наскільки ми потребуємо допомоги та утішення. Він до нас наближається і ніколи нас не залишає», –  сказав Святіший Отець.

Він зазначив, що співчуття, милосердя, любов не є неозначеним почуттям, але означає  дбати про ближніх, аж до особистих витрат. Папа також підкреслив, що не слід класифікувати інших, щоб побачити, хто ближнім, а хто ні. «Ви можете стати ближнім кожного потребуючого, якого зустрінете, і ним будете, якщо маєте співчуття у своєму серці»,  – наголосив Його Святість. – Ця притча є прекрасним подарунком для нас усіх, але, одночасно, і зобов’язанням! Кожному з нас Ісус повторює те, що сказав законовчителеві: "Іди і ти роби так само". Всі ми покликані прямувати дорогою милосердного Самарянина, що представляє нам Христа: Ісус схилився над нами, став нашим слугою, і тим самим нас спас, щоб також і ми змогли любити так, як Він нас полюбив, у такий самий спосіб», – закінчив Папа Франциск свою катехизу до учасників загальної аудієнції у середу 27 квітня.








All the contents on this site are copyrighted ©.