2016-05-04 12:41:00

Папа Франциск про дбання про спільний дім (42)


Енцикліка «Laudato si’» (Славен будь) про дбання про спільний дім, заключний розділ якої називається «Екологічні виховання та духовність», завершується роздумами про Пресвяту Богородицю, як царицю всього створіння та про вимір вічного життя і двома молитвами, одну з яких можуть розділити всі люди, які вірять в одного Бога-Творця, а друга має християнський характер.

Святіший Отець зазначає, що Пречиста Діва Марія, «матір, Яка опікувалася Ісусом», сьогодні з «любов’ю та материнським болем опікується цим пораненим світом». «Подібно до того, як вона з пробитим серцем оплакувала смерть Ісуса, тепер вона сповнена співчуття до страждань розіп’ятих бідних та створінь цього світу, винищуваних могутністю людини», – пише Наступник святого Петра, додаючи, що тепер, «піднесена на небо», Вона «живе з Ісусом повністю переображена, ставши «Матір’ю та Царицею всього створіння».

«В Її прославленому тілі, разом з воскреслим Христом, частина створіння досягла всієї повноти своєї краси. Вона не лише зберігає у Своєму серці все життя Ісуса, яке дбайливо оберігала, але тепер також осягнула сенс всіх речей. Тому, можемо просити Її, щоб допомогла нам дивитися на цей світ мудрішим поглядом» (241), – підсумовує Папа, додаючи, що разом з Нею у Пресвятій Родині з Назарету підноситься постать святого Йосифа.

Святий Обручник та Опікун захищав та забезпечував Марію та Ісуса «своєю працею та великодушною присутністю», врятувавши їх від насильства з боку неправедних. «У Євангелії він з’являється, як муж праведний, працьовитий та сильний. Але з його постаті, – зазначає Святіший Отець, – випливає також велика ніжність, яка є властивістю не слабких, але того, хто дійсно сильний, уважний до дійсності, аби любити й смиренно служити. Саме тому його проголошено опікуном Вселенської Церкви. Також і він може навчити нас бути дбайливими, може спонукати працювати з великодушністю та чуйністю, аби захищати цей світ, ввірений нам Богом» (242).

Далі Глава Католицької Церкви пригадує, що завершенням нашого життя є «зустріч віч-на-віч з безмежною красою Бога», коли зможемо «з радістю та подивом» відчитати таїнство всесвіту, «який разом з нами стане учасником повноти, якій немає кінця». «Вічне життя, – наголошує він, – буде спільним захопленням, в якому кожне створіння, світло перемінене, займе своє місце та зможе щось запропонувати остаточно визволеним бідним» (243).

Але в очікуванні цього Папа закликає об’єднати зусилля в дбанні про «цей ввірений нам дім», пам’ятаючи про те, що «все, що в ньому є доброго, буде взяте до небесного свята». «Разом з усіма створіннями, ми звершуємо паломництво цією землею, шукаючи Бога», – додає він, цитуючи повчання святого Василія Великого, який писав: «якщо світ має початок та був створений, то шукай Того, Який його створив, шукай Того, Який дав йому початок, Того, Хто є його Творцем».

«Прямуймо вперед, співаючи! Нехай же наша боротьба і наша стурбованість станом цієї планети не відберуть у нас радості й надії» (244), – закликає Святіший Отець, підсумовуючи: «Бог, Який кличе нас до великодушної посвяти, жертвуючи усім, дає нам сили та світло, яких ми потребуємо для того, щоб прямувати вперед. У серці цього світу залишається завжди присутнім Господь життя, Який нас дуже любить. Він нас не покине, не залишить самотніми, тому що Він остаточно поєднався з нашою землею, а Його любов завжди спонукає нас знаходити нові шляхи. Нехай Йому буде прослава!» (245).

«Після цієї довгої, радісної та, водночас, драматичної призадуми, – завершує Глава Католицької Церкви, – пропоную дві молитви, одну з яких можемо розділити з усіма, що віримо у всемогутнього Бога Творця, а іншу – за те, щоб ми, християни, зуміли взяти на себе відповідальність за створіння, яку нам пропонує Ісусове Євангеліє» (246).

Молитва за нашу землю:

Боже всемогутній, присутній в усьому всесвіті й у найменшому з поміж Своїх створінь, Ти, що огортаєш Своєю ніжністю все, що існує, вилий на нас силу Своєї любові, щоб ми заопікувалися життям та красою. Наповни нас миром, щоб ми жили як брати і сестри, нікому не загрожуючи. Боже убогих, допоможи нам визволити покинутих та забутих на цій землі, що мають велику цінність в Твоїх очах. Оздорови наше життя, щоб ми захищали світ, а не нищили його, щоб ми сіяли красу, а не забруднення та руйнування. Зворуш серця тих, які шукають виключно користь за рахунок бідних та землі. Навчи нас відкривати цінність кожної речі, з подивом споглядати, визнавати, що всі ми глибоко поєднані з усіма створіннями у нашій мандрівці до Твого безмежного світла. Дякуємо за те, що Ти кожного дня з нами. Підтримай нас, просимо Тебе, в нашій боротьбі за справедливість, любов та мир.

Християнська молитва разом зі створінням:

Славимо Тебе, Отче, разом з усіма створіннями, які вийшли з Твоєї могутньої руки. Вони – Твої, вони наповнені Твоєю присутністю та ніжністю. Славен будь!

Сину Божий, Ісусе, Тобою створені всі речі. Ти воплотився в материнському лоні Марії, Ти став частиною цієї землі і дивився на цей світ людськими очима. Сьогодні Ти живий у кожному створінні Своєю славою Воскреслого. Славен будь!

Духу Святий, що Своїм світлом спрямовуєш цей світ до любові Отця та супроводжуєш стогін створіння, Ти також мешкаєш у наших серцях, аби спонукати нас до добра. Славен будь!

Триєдиний Господи Боже, дивна спільното безмежної любові, навчи нас споглядати Тебе у красі всесвіту, де все говорить про Тебе. Пробуди наші славословлення і вдячність за кожну істоту, яку Ти створив. Даруй нам ласку почуватися глибоко поєднаними з усім, що існує. Боже любові, покажи нам наше місце у цьому світі, як засобу Твоєї любові до всіх істот цієї землі, бо жодне з них Тобою не забуте. Просвіти носіїв влади і володарів грошей, щоб не впадали у гріх байдужості, любили спільне добро, підтримували найслабших та дбали про цей світ, в якому живемо. Убогі та земля взивають: Господи, огорни нас Своєю могутністю та світлом, щоб захистити кожне життя, щоб приготувати краще майбутнє, аби прийшло Твоє царство справедливості, миру, любові і краси. Славен будь! Амінь.








All the contents on this site are copyrighted ©.