Милосердя – це світло. На загальній аудієнції з Папою Франциском

Перед загальною аудієнцією, що відбулась на переповненій паломниками площі святого Петра у Ватикані у середу 15 червня 2016 року, Папа Франциск проїхав папамобілем, вітаючи вірних та отримуючи від них вирази прихильності й любові. Темою його катехизи було оздоровлення сліпого з Єрихону, подія, яка, за словами Папи, «безпосередньо заторкує кожного з нас».

У  ті часи, та, зрештою, і до недавнього часу, сліпа людина могла вижити тільки на милостиню. «Образ цього сліпого, – мовив Святіший Отець,  – представляє багатьох людей, що також і сьогодні, маргіналізовані задля фізичної чи іншої неповносправності. Сліпий, відділений від натовпу, сидить на узбіччі, в той час, як біля нього проходять заклопотані люди, зайняті своїми думками... І дорога, що може бути місцем зустрічі, для нього, навпаки, є місцем усамітнення. Скільки народу там проходить... А він – самотній».

Говорячи про Єрихон, який виднів за плечима сліпого, Наступник святого Петра пригадав, що це була чудова, багата рослинністю оаза серед пустелі. Саме Єрихон був місцем, куди прибули ізраїльтяни після довгої єгипетської неволі. Це місто представляє ворота в Обіцяну Землю. Саме тут Мойсей повчав вибраний народ щедро допомагати убогим, які ніколи не переведуться на землі, дбаючи про нужденних та потребуючих.

«Який разючий контраст між Божим Законом і ситуацією, описаною в Євангелії! – наголосив Святіший Отець. – В той час, коли сліпий кричав, благаючи Ісуса, люди сварили його, наказуючи замовкнути. Вони були немилосердними до нього, адже його крики їм докучали. А скільки-то разів ми, побачивши на вулиці багато людей, які потребують допомоги, хворих, голодних, відчуваємо роздратування. А скільки разів нам заважають біженці та втікачі! Байдужість та ворожість вчиняють нас сліпими й глухими, заважають побачити братів і не дозволяють розпізнати в них Господа. А, іноді, вони стають також агресією та образами. Це те, що робили люди, чуючи волання сліпого й наказуючи йому: «Забирайся геть, мовчи, не кричи!»

Папа Франциск звернув увагу на одну цікаву деталь. Хтось із натовпу пояснив сліпому причину такого масового хвилювання: «Це Ісус Назарянин проходить!» І сліпий, не боячись погроз, волає до Ісуса, називаючи Його Сином Давида. На відміну від натовпу, ця сліпа людина бачить очима віри. Почувши голос сліпого, Ісус зупинився і звелів привести його до Себе. Ісус забирає сліпого з узбіччя і ставить його в центрі уваги учнів та всього натовпу.

«Подумаймо, – мовив Святіший Отець, – теж і тоді, коли ми перебуваємо в жахливих ситуаціях, також і в стані гріха, саме Ісус бере нас за руку, забирає з узбіччя дороги й дарує спасіння... Перехід Господа – це зустріч милосердя, що об’єднує всіх навколо Нього, щоб змогти розпізнати тих, кому потрібно допомоги та утішення».

Ісус звернувся до сліпого із питанням: «Що хочеш, щоб я зробив тобі?» (Лк 18, 4). На думку Наслідника святого Петра, ці слова є вражаючими – Син Божий стоїть перед сліпим як покірний слуга. Він, Ісус, Бог, питає: «Що ти хочеш, щоб Я зробив? Чим можу тобі послужити?» Бог стає слугою грішної людини! Сліпий просить прозріння і його бажання збувається: «Прозри! – каже до нього Ісус. – Віра твоя спасла тебе» (Лк 18, 42). Сліпий виявив свою віру, волаючи до Ісуса й абсолютно бажаючи з Ним зустрінутись і це принесло йому дар спасіння. Завдяки вірі він може бачити, а, понад усе, відчуває, що Ісус його любить. Тому євангельська розповідь закінчується словами: «І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога» (Лк 18, 43), тобто із жебрака він перетворюється на Христового учня.

«Це також і наш шлях, – сказав Святіший Отець. – Всі ми є жебраками, всі! Всім нам потрібне спасіння. І всі ми, кожного дня, повинні зробити цей крок: від жебраків до учнів».

І тут сталось друге чудо. Народ, побачивши оздоровлення сліпого, віддав хвалу Господеві. Те ж саме світло освітлює всіх, з’єднуючи їх у молитві прослави. Таким чином, Ісус уділяє Своє милосердя всім, кого зустрічає: їх кличе, провадить за Собою, їх збирає, зціляє й просвітлює, творячи новий, Божий народ, який відзначає велич Його милосердної любові.

«Дозвольмо Ісусові покликати також і нас, дозвольмо Йому нас оздоровити, дозвольмо, щоб Він нам простив і йдімо за Ісусом, прославляючи Господа», – закінчив свою катехизу Папа Франциск.