Відійшов по вічну нагороду архиєпископ Зиґмунд Зімовскі, Президент Папської Ради душпастирства охорони здоров’я

Близький співробітник трьох Папів – Івана Павла ІІ, Венедикта ХVІ та Франциска –  архиєпископ Зиґмунд Зімовскі, Президент Папської Ради з питань душпастирства служби охорони здоров’я, відійшов по вічну нагороду перед північчю 12 липня 2016 року. Він помер у Польщі після тривалого захворювання на рак підшлункової залози, сповнивши 67 років життя.

Тричі до нього телефонував Папа Франциск, останній раз декілька годин перед смертю, запевнюючи про духовну близькість, молитву та уділяючи благословення. Про молитву в наміренні архиєпископа Зімовського листовно запевнив також і Папа-емерит Венедикт ХVІ.

Папа Франциск надіслав телеграму співчуття з приводу його смерті, називаючи архиєпископа Зімовського «вірним слугою Євангелія» й підкреслюючи його самовіддане служіння, християнське свідчення та дух віри, з яким він переживав свою довгу й болісну хворобу. Святіший Отець висловив співчуття членам Папської Ради з питань душпастирства служби охорони здоров’я та родині померлого, уділяючи утішаюче Апостольське благословення.

Президент Папської Ради з питань душпастирства служби охорони здоров’я народився в Польщі 1949 року, 1973 року прийняв ієрейські свячення, 2002 року святий Папа Іван Павло ІІ призначив його єпископом Радому, а свячення він прийняв з рук Йозефа Рацінґера, тодішнього Префекта Конгрегації віровчення, який ставши Папою Венедиктом ХVІ, 2009 року призначив єпископа Зиґмунда Зімовського президентом Папської Ради з питань душпастирства служби охорони здоров’я, підносячи його до архиєпископської гідності.

Як Президент цієї Папської Ради, архиєпископ Зиґмунд Зімовскі з великою відданістю виконував свої завдання, зокрема, в успішній організації Всесвітніх днів хворого й міжнародних конференцій, проведених у Ватикані, а також опрацюванні численних документів Церкви стосовно питань, пов’язаних з охороною здоров’я та душпастирством як хворих, так і медичних працівників. Перед ним стояли нелегкі завдання, адже охорона здоров’я та сучасна медицина ставлять перед Церквою чимало викликів у всіх вимірах людського існування.

У своїй праці архиєпископ Зімовскі мав нагоду близько зустрічатись з людським стражданням і зумів перенести цей досвід у власне життя. Його власне терпіння вписалось в місію, яку він виконував. На думку Архиєпископа Варшавсько-Празького Генрика Гозера, саме період останній період його життя, коли протягом двох років він змагався із злоякісною пухлиною, був найпліднішим у його служінні хворим.

Президент Папської Ради з питань душпастирства служби охорони здоров’я, архиєпископ Зиґмунд Зімовскі, був великим другом Ватиканського Радіо.