Папа: Наполегливість перед Богом потрібна для зміцнення віри

«Отче», – це слово є «таємницею» Ісусової молитви, «ключем, якого Він Сам дає нам, щоб і ми могли увійти в ці взаємини довірливого діалогу з Отцем, Який підтримував та супроводжував Його протягом всього життя». На це вказав Папа Франциск, коментуючи в неділю, 24 липня 2016 р., євангельську розповідь про те, як Христос, відповідаючи на їхнє прохання, вчив Своїх учнів молитися.

Як зауважив Наступник святого Петра, промовляючи опівдні, перед проказування молитви "Ангел Господній", із зверненням «Отче» Ісус пов’язує два прохання: «нехай святитися ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє». «Ісусова молитва, а, отже, і християнська, полягає, насамперед, в тому, щоб зробити місце для Бога, залишивши Йому можливість явити в нас Його святість та сприяючи розвиткові Його царства, починаючи від можливості звершувати Його панування любові в нашому житті», – сказав він, додаючи, що наступні три прохання, які доповнюють молитву, якої нас навчив Ісус, «виражають наші фундаментальні потреби: хліб, прощення та допомога під час спокус», без чого «неможливо жити».

Папа пояснив, що хліб, просити якого нас заохочує Ісус, – це «необхідний» хліб, без надміру, «це хліб паломників, отой належний, який не нагромаджується і не марнується, який не обтяжує нашу ходу». Прощення, насамперед, є тим, «яке ми самі отримуємо від Бога», адже «лише усвідомлення себе грішником, прощеним безмежним Божим милосердям», вчиняє нас «здатними чинити конкретні жести братерського примирення».

«Якщо особа не почувається прощеним грішником, то ніколи-ніколи не зможе вчинити жест прощення та примирення. Все розпочинається із серця, яке почувається прощеним грішником», – наголосив Єпископ Риму, додаючи, що останнє прохання не дати впасти у спокусу є вираженням усвідомлення нашого стану, який завжди наражається «на навіювання зла та на корупцію», адже всі ми «добре знаємо», що таке спокуса.

Своє повчання про молитву Ісус доповнює двома притчами, беручи за приклад наставлення приятеля до свого друга та батька до сина. Як зауважив Папа, обидві ці притчі мають на меті «навчити нас мати повне довір’я до Бога, Який є Батьком». «Він знає краще від нас про наші потреби, але бажає, щоби ми їх Йому представляли зі сміливістю та наполегливістю, тому що саме це є нашою участю в Його ділі спасіння. Молитва є першим і головним “засобом праці”! Добре вслухайтеся в ці слова: молитва є першим і головним “засобом праці” в наших руках! Бути наполегливим перед Богом потрібно не для того, що Його переконати, але для того, щоб скріпити нашу віру та нашу терпеливість, тобто, нашу здатність разом з Богом боротися за дійсно важливі та необхідні речі», – наголосив Святіший Отець.

Далі Наступник святого Петра звернув увагу на те, що серед важливих речей, про які Ісус вчить нас просити на молитві, є одна, про яку ми майже ніколи не просимо. Мова йде про Святого Духа. Ісус каже: «Якщо ви, лихими бувши, даєте добрі речі своїм дітям, то чи Отець не дасть вам Святого Духа». Отож, слід просити, «щоб у нас увійшов Святий Дух», Якого потребуємо для того, «щоб жити добре, щоб жити в мудрості й любові, сповняючи Божу волю».

«Якою ж прекрасною була наша молитва протягом цього тижня, якби кожен і з нас просив Отця: “Отче, дай мені Святого Духа”. Нам це підтверджує Пресвята Богородиця Своїм життям, повністю натхненим Божим Духом. Нехай же вона допоможе нам молитися до Отця в єдності з Ісусом, щоб ми жили не по-світському, але згідно з Євангелієм під проводом Святого Духа», – підсумував Папа Франциск.