Папа: Очікування Господнього приходу виливається у життя, багате добрими ділами

Очікування вічного блаженства не звільняє нас від заанґажування в те, щоб вчиняти цей світ справедливішим та придатнішим до життя. Про це пригадав Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 7 серпня 2016 р., уривок з 12 глави Євангелії від Луки, в якому Ісус «говорить Своїм учням про те, яким повинно бути їхнє наставлення з огляду на кінцеву зустріч із Ним, та пояснює, як очікування цієї зустрічі повинно спонукати до життя, багатого добрими ділами».

Насамперед, Святіший Отець звернув увагу на Христові слова: «Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить». Він пояснив, що це є заохоченням «цінувати милостиню, як діло милосердя, не покладати надію на проминаючі добра, користуватися речами без прив’язаності й егоїзму, але згідно з Божою логікою, тобто, логікою уважності до інших та любові», адже навіть якщо й будемо «дуже прив’язаними до грошей», маючи чимало речей, то «наприкінці нічого не зможемо забрати з собою».

Далі Ісус наводить три короткі притчі, темою яких є пильність. Перша з них розповідає про слуг, які чекають на повернення господаря. «Блаженні ті слуги, яких пан, повернувшись, знайте невсипущими», – каже Христос. «Мова йде про блаженство очікування Господа з вірою, про перебування в готовності та наставленні служіння, – сказав Наступник святого Петра. – Він щодня приходить, стукаючи до дверей нашого серця. І блаженним буде той, хто Йому відчинить, тому що отримає велику винагороду: Сам Господь стане служити Своїм слугам».

«Цією притчею, контекстом якої є ніч, Ісус представляє життя, як чування, сповнене дієвим очікуванням, що є провісником світлого дня вічності. І щоб змогти до нього доступитися, слід бути готовими, пробудженими та заанґажованими в служіння іншим, в радісній перспективі того, що у потойбіччі вже не ми будемо служити Богові, але Він Сам прийматиме нас за Своїм столом», – вів далі Папа, додаючи, що так стається «щоразу, коли зустрічаємо Господа» на молитві, в служінню потребуючим та в Пресвятій Євхаристії.

Наступна притча звертає увагу на несподіваний прихід злодія, що також вказує на необхідність пильності. Ісус закликає: «Будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде». Як пояснив Святіший Отець, учнем є той, «хто очікує Господа та Його царства». І ясність у це вносить третя притча, в якій розповідається про поведінку управителя після відходу господаря дому. В першому випадку управитель належно виконує свої обов’язки та отримує винагороду, а в другому – зловживає отриманою владою, знущається зі співслуг і після несподіваного повернення пана отримує покарання.

«Ця картина описує ситуацію, яку можемо часто побачити в наші дні: багато несправедливості, насильства і щоденних лихих вчинків зроджуються з думки поводитися, як пани життя інших людей. Ми маємо єдиного господаря, якому не подобається називатися “паном”, але “Отцем”. Усі ми є слугами, грішниками й дітьми, а Він – єдиний Отець», – сказав Папа, підсумовуючи:

«Ісус сьогодні пригадує нам, що очікування вічного блаженства не звільняє нас від заанґажування у те, щоб вчиняти світ справедливішим та придатнішим до життя. Навпаки, саме наша надія отримати царство у вічності спонукає нас діяти на користь покращення умов земного життя, особливо для слабших братів і сестер. Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам бути особами та спільнотами, які не обмежується теперішнім чи, ще гірше, не сумують за минулим, але спрямовані до майбутнього з Богом, до зустрічі з Ним, що є нашим життям і надією».