2016-08-26 16:49:00

Папа молився з монахинями, монастир яких був зруйнований землетрусом


У четвер, 25 серпня 2016 р., Папа Франциск відслужив в каплиці «Дому святої Марти» Святу Месу в наміренні постраждалих від землетрусу в центрі Італії та за всіх, кого заторкнула ця трагедія. Разом з ним молилися контемплятивні монахині клариски-урбаніянки із монастиря в місцевості Спелло, що в центральноіталійській провінції Перуджії.

Святіший Отець запросив монахинь здійснити прощу до Ватикану з нагоди Ювілею Милосердя. Мова йде про спільноту монастиря з майже 1500-річною історією, який був заснований ще 560 року послідовниками святого Венедикта, а пізніше зреформований ученицями святої Клари з Ассізі. Оскільки їхні правила затвердив Папа Урбан IV, то його ім’я також увійшло до назви Згромадження.

Переживши різні історичні події, монастир Пресвятої Марії з Валлеґлорія в Спелло був зруйнований під час землетрусу, який уразив цей італійський регіон 1997 року. Протягом довшого часу спільнота мешкала в наметі, а згодом – у вагончику в монастирському саді, щоб не переривати обов’язків, пов’язаних із затворницьким життям. Лише через чотирнадцять років після трагедії вони змогли повернутися до своїх келій.

Під час зустрічі, що відбулася в «Домі святої Марти», Папа вручив монахиням, а через них, символічно, всім жінкам, що ведуть затворницьке життя, Апостольську конституцію «Vultum Dei quaerere», що була оприлюднена 29 червня 2016 р. та поглиблює різні аспекти жіночого контемплятивного життя.

Коментуючи під час Святої Меси читання першого Послання святого Павла до Коринтян, Святіший Отець наголосив на значенні молитви, вказуючи монахиням на три ключові поняття, якими є правильне розуміння багатства, сила свідчення та надія.

Апостол складає подяку Богові за те, що громада «збагатилася різними дарами». Як зауважив Папа, «ми є багатими», хоч монахині могли би заперечити, сказавши, що склали обіт убогості. У дійсності, як пояснив проповідник, «ми збагачені всіма Господніми дарами». Проблема виникає тоді, «коли починаємо шукати інші багатства, поза цими Господніми дарами». І це може бути зачарування науками або марнославством, гордість та інші негативні наставлення, аж до грошолюбства.

У цьому контексті Святіший Отець перейшов до теми свідчення, вказуючи на те, що хоч клаязурових монахинь ніхто не бачить, вірні дуже цінують їхнє свідчення: «Своїм життям та молитвою, – сказав він, – ви засіваєте Христове життя в душах інших». І люди знають, що є «посвячені жінки, які моляться, які підтримують Церкву молитвами, і це є свідченням».

Врешті, третім словом є надія. «Ви є жінками надії та сієте надію», – сказав Наступник святого Петра, порівнюючи контемплятивних монахинь до євангельських дів, що очкували приїзду жениха. І хоч кожному притаманно втомитися, навіть заснути, важливо, щоб коли виб’є година, «не забракло оливи надії».

«Просімо у Господа, – підсумував проповідник, – щоби дав нам в житті оте наставлення прослави і чуйності за спільноту, щоб ми могли бути людьми, збагаченими дарами, особами, які дають свідчення і завжди відкриті на надію, маючи радісне обличчя».

Після Святої Меси монахині здійснили прощу до базиліки святого Петра, пройшовши через Святі Двері. У храмі вони також помолилися перед мощами святих Івана ХХІІІ та Івана Павла ІІ. Ранок завершився спільною трапезою зі Святішим Отцем.








All the contents on this site are copyrighted ©.