2016-09-29 16:23:00

Посланництво миру та єдності. Кардинал Паролін про подорож Папи на Кавказ


Посланництво миру та єдності. Так кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Апостольської Столиці, описує подорож Папи Франциска до Грузії та Азербайджану в інтерв’ю для Ватиканського Телевізійного Центру. Він зазначив, що ця подорож доповнює відвідини південного Кавказу, розпочаті минулого червня візитом до Вірменії. «Мова йде про три країни з давньою історією та культурою, але також відмінні між собою. Тож цілком природнім було відвідати всі три», – зазначив він.

«Папа Франциск, як ми бачили у Вірменії, завжди їде, як приятель, насамперед, з метою зустрітися: зустріти людей, зустріти настільки відмінні дійсності, зустріти народи, щоби сприяти тій культурі зустрічі, на якій йому дуже залежить. Й, очевидно, з цією культурою зустрічі пов’язана вся тема миру», – сказав кардинал Паролін.

Відповідаючи на запитання про ситуацію Церкви у Грузії та про виклики, що стоять перед грузинським суспільством, Державний Секретар Апостольської Столиці пригадав, що Грузія – одна з перших країн, що прийняла християнство на офіційному рівні, а сталося це завдяки євангелізаційному служінню жінки – святої Ніни в IV сторіччі. І до сьогодні християнство є характерною ознакою грузинського суспільства.

«Папа їде, щоб також зустрітися з цією Церквою, Грузинською Православною Церквою, її Католикосом Патріархом Іллею ІІ, щоб намагатися зміцнити, підтримати взаємні узи дружби», – наголосив найближчий співробітник Святішого Отця, а переходячи до католицької присутності в країні, зазначив, що хоч вона є «радше малою», то, однак, «значущою»: католики присутні в усіх регіонах та в різних обрядах, та звершують важливе служіння в соціальній та освітній сферах.

«Хочу підкреслити, – додав він, – важливість того факту, що Католицька Церква, як і всі релігійні меншини, втішається чітко визначеним юридичним статусом. І це, очевидно, допомагає її включенню в це суспільство та звершенню її діяльності та місії». Щодо викликів, кардинал Паролін звернув особливу увагу на питання біженців, як тих, що походять з регіонів Близького Сходу, охоплених війною, зважаючи на близьке географічне розташування, так і внутрішньо переміщених осіб, які були змушені залишити свої домівки внаслідок нещодавніх конфліктів.

Відповідаючи на аналогічне запитання про Азербайджан, Державний Секретар святого Престолу ствердив, що ця країна намагається бути державою, яка підтримує толерантність між різними культурами й релігіями, присутніми на її теренах. «Також і тут, – сказав він, – діяльність Католицької Церкви втішається юридичним визнанням, яке дає змогу служити і надавати належну опіку католикам, які живуть в цій країні, й, одночасно заанґажуватися в діалог з Ісламом та іншими спільнотами, присутніми там. Також і тут наша присутність є незначною, але важливою, роблячи, разом з іншими, свій вклад у добро країни».

«Ці терени розташовані на межі між Сходом і Заходом, де діалог є невідкладністю. Отож, Папа у своїх словах вчергове стане посланцем миру?» – було останнє запитання, на що кардинал Паролін відповів:

«Без сумніву. Це одне із завдань подорожі. Так, ця земля розташована на межі, а такі терени завжди є землями особливого багатства й живучості, але, одночасно, страждають від особливого напруження, від багатьох конфліктів, поділів. Отож, слово Папи зможе дійсно бути словом, яке заохочує робити те, що він часто повторює: вчинити відмінності не причиною поділу, але взаємним збагаченням. Це великий виклик наших днів і, без сумніву, він буде серед тих, які Папа поставить на цій землі. З іншого боку, – додав він, – існують позитивні, підбадьорливі сигнали, які вказують на спроби подолати ці напруження, і Папа намагатиметься їх підтримати».








All the contents on this site are copyrighted ©.