Папа про наслідки Божого благословення. Проповідь у каплиці «Дому Святої Марти»

Християнин завжди перебуває на шляху до зустрічі з Господом Богом, відчуває на собі Боже прощення та усвідомлює, що Господь його вибрав, мріяв про нього та дав йому ім’я. Такою була головна думка Папи Франциск у проповіді, що він виголосив під час Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 13 жовтня 2016 року. Цього разу, опираючись на прочитаному біблійному уривку з Послання святого апостола Павла до Ефесян, Вселенський Архиєрей спробував намалювати портрет доброго християнина, який повинен завжди відчувати на собі Боже благословення та намагатись чинити добро.

Проповідник вказав на три наслідки Господнього благословення для християнина. Перш усього, благословенний Всевишнім християнин відчуває, що він є вибраний Господом Богом. Наш Небесний Отець кличе кожного із нас; і кличе не як величезну групу осіб, але кожного окремо. Папа порівняв таке обрання християнина до очікування подружжям народження їхньої дитинки: майбутні батьки уявляють собі її усмішку, перші слова… Подібно й Господь, Який мріє про кожного із нас, бажаючи, щоб ми були добрими християнами. Усвідомлення того, що Бог нас «очікував», чекав на кожного з нас зокрема, дає нам велику впевненість і є для нас фундаментом наших стосунків із Ним. На цьому фундаменті ми будуємо з Господом зв’язок як з Батьком, Який нас любить, Який нас вибрав і Який дав нам ім’я. Глава Католицької Церкви зазначив, що християнин, який розуміє, що його вибрав  і про нього мріяв Господь Бог, чує у своєму серці велику радість і впевненість та розуміє, що не є залишеним на свої власні людські сили.

Другий наслідок Божого благословення – це відчуття, що Господь нам прощає. Папа підкреслив, що людина, яка не відчуває себе прощеною Богом з усіх своїх гріхів завдяки крові Ісуса Христа, не є повністю християнином. А третій наслідок благословення Небесним Отцем – це перебування на шляху до зустрічі із нашим Спасителем. Християнин – це той, хто завжди в русі, хто завжди йде вперед. Якщо якийсь учень Христа є непорушний, тобто не рухається на зустріч Ісусові, то його можна порівняти до того євангельського слуги, який отримав від господаря один талант і зі страху перед ним закопав його у землю, не принісши жодного плоду. Християнина, натомість, відрізняє рух вперед, рух в напрямку до Господа. І на цьому шляху християнин намагається робити багато добрих вчинків.

Підсумовуючи, Папа Франциск наголосив, що ідентичність християнина окреслена Божим благословенням, адже християнин є вибраний та прощений Господом Богом і прямує на зустріч із Ним.