Misericordia et misera (5)

Продовжуємо ознайомлення з Апостольським листом «Misericordia et misera», написаним Папою Франциском з нагоди завершення Святого Року Милосердя, в якому Наступник святого Петра дає напрямні для життя Церкви на найближчий період. За його словами, коли завершився Ювілей, надійшов час збагнути, «як і надалі з вірністю, радістю й ентузіазмом досвідчувати багатство Божого милосердя». Він, зокрема, вказує на те, що особливого значення набирає слухання Божого слова.

«Біблія, – пригадує Святіший Отець, – це велика розповідь, яка викладає чудеса Божого милосердя. Кожна сторінка є проникнута любов’ю Отця, Який від початку творення бажав залишити у всесвіті знаки Своєї любові. Святий Дух, через слова пророків та поетичні книги, формував історію Ізраїлю у вдячності за Божу ніжність і близькість, що не зважали на невірність народу. Життя Ісуса та Його проповідування вирішальним чином позначили історію християнської спільноти, яка збагнула свою місію на основі Христового доручення бути засобом Його милосердя та прощення».

Папа зазначає, що Господь Бог і надалі промовляє через Святе Письмо, вказуючи стежки, якими «слід прямувати для того, аби Євангеліє спасіння досягло усіх людей». З цього випливає побажання, аби Боже слово «було пошановане, пізнаване та поширюване», аби через нього «краще розуміти таємницю любові, що випливає з цього джерела милосердя».

«Було би слушним, – стверджує у цьому контексті Глава Католицької Церкви, – якби кожна громада в одну з неділь літургійного року могла відновлювати заанґажування у поширювання, пізнавання та поглиблювання Святого Письма: одна неділя, повністю присвячена Божому слову, аби збагнути невичерпне багатство, що походить з цього постійного діалогу між Богом та Його людом». Серед ініціатив, які спонукатимуть вірних «ставати засобами передавання слова», Папа назвав молитовне читання Святого Письма lectio divina (ММ 7).

Далі Святіший Отець зупиняється над тим, що «відправа милосердя зовсім особливим способом здійснюється у Святій Тайні Примирення», яка є хвилиною, коли «відчуваємо обійми Отця, Який виходить нам назустріч, аби повернути нам благодать знову бути Його дітьми». За словами Наступника святого Петра, всі ми носимо в собі «протиріччя між тим, що ми хочемо чинити, і тим, що чинимо», але «Бог дає нам зрозуміти Свою безмежну любов саме перед обличчям нашого стану грішників», адже «благодать здатна перемогти будь-який спротив».

«У Святому Таїнстві Прощення Бог показує шлях навернення до Нього і запрошує наново відчути Його близькість. Це прощення, яке можна отримати, розпочавши, насамперед, жити любов’ю. Про це пригадує святий апостол Петро, коли пише: “Любов покриває силу гріхів” (1 Пт 4,8). Лише Бог прощає гріхи, але Він вимагає від нас також бути готовими прощати іншим, як і Він прощає нам: “Відпусти нам борги наші, як і ми відпускаємо нашим боржникам” (Мт 6,12). Як же сумно, – зазначає Папа, – коли ми залишаємося замкненими у собі й нездатними простити! Тоді беруть верх злоба, злість, помста, вчиняючи життя нещасливим і зводячи нанівець радісне заанґажування на користь милосердя» (ММ 8).