Тиждень молитов за єдність християн: звернення європейських Церков

«Різноманітні кризи, які покликані долати Європа та сусідні країни, ще більше нас наближають», – читаємо у спільному посланні очільників Ради Єпископських Конференцій Європи, що об’єднує католицькі єпископати, та Конференції Європейських Церков, що об’єднує некатолицькі церковні спільноти континенту, з нагоди Тижня молитов за єдність християн.

«Війни та конфлікти, політична нестабільність, міграція та екологічні виклики, духовна і матеріальна бідність заторкують життя всіх людей у Європі та за її межами. Але разом з цими кризовими явищами приходить також і надія. Ми можемо спільно свідчити Христову любов задля примирення через дбання про створіння, солідарність з бідними та захист гідності Божого люду», – зазначають автори послання, звертаючи увагу на те, що через діалог «поглиблюємо наше взаємопізнання», завдяки спільному свідченню «зводимо мости», а через молитву «вчимося розпізнавати дію Святого Духа».

У посланні пригадується про те, що історія християнства у Європі «позначена болючими періодами поділів, взаємного осудження і навіть насильства. І в той час, як деякі Церкви готуються святкувати 500-річчя початку протестантської реформи, це ще раз пригадує нам про наше непросте минуле». Однак, «пригадка про ці події» і «співставлення з історією» є цінною нагодою для того, аби «оновити наше заанґажування у зцілення ран і подолання поділів».

«Звертаємося до Христа, що примирює всі народи і створіння з Богом, аби провадив нас у здійсненні цього завдання. Зі смиренною вдячністю за отримані дари, своїми словами й вчинками діємо на користь примирення», – пишуть провідники представництв європейських Церков, з вдячністю згадуючи про історію діалогу, яка є «зростанням у тому, щоб навчитися співпрацювати і розвивати значущий богословський діалог».

«Рада Єпископських Конференцій Європи і Конференція Європейських Церков вже 45 років співпрацюють через спільний комітет, що збирається з огляду на різні теми спільного зацікавлення», – читаємо в документі, який звертає увагу на те, засобом єдності стає також «взаємоподіл земними стражданнями і радощами».