Ідеалізація людини – це форма агресії. Інтерв’ю Папи для «Die Zeit»

Розлоге інтерв’ю Папи Франциска з відповідями на широкий спектр запитань побачило світ у четвер, 9 березня 2017 р., на сторінках німецького щотижневика «Die Zeit», в якому йде мова про кризу віри, наступні Апостольські подорожі, про проблеми з покликаннями і про плакати проти Папи, які нещодавно з’явилися на вулицях Риму.

«Я не почуваюся винятковою людиною», – наголошує Святішій Отець, відповідаючи на запитання про те, чи не почувається роздавленим очікуваннями, які існують щодо його особи. «Я – грішник», «людина, яка робить, що може», «звичайна людина», – говорить він, додаючи, що вважає згадані очікування «перебільшенням», виявом «несправедливості» щодо себе. «Не слід забувати про те, що ідеалізування – це витончена форма агресії», – зауважив Папа, зізнаючись, що коли його ідеалізують, то почувається, ніби на нього нападають.

Журналіст запитав, чи йому шкодять нападки, які надходять також і з Ватикану, на що той відповів: «Ні. Відколи мене обрано Папою, я не втратив внутрішнього миру. Я розумію, що комусь може не подобатися мій спосіб діяння, але я виправдовую це наставлення, адже мають право на існування різні способи мислення, це законно і по-людськи, а також – збагачення».

Тож коментуючи появу на вулицях Риму плакатів із звинуваченнями у тому що він не є милосердним, що з’явилися у місті кілька тижнів тому, написані так званим «романеско» – римським діалектом, Святіший Отець пожартував, що це романеско «було прекрасним», однак, відразу видно, «що це не написала людина з вулиці». Як йому вдається сміятися з цього? Бо щодня молиться словами святого Томаса Мора, просячи у Бога почуття гумору. І Господь «достатньо дає» його.

Ділячись думками про кризу покликань, Папа зауважив, що це «велика» і «серйозна» проблема. Адже там, де нема священиків, там бракує Євхаристії, а «Церква без Євхаристії є знесиленою». На його думку, священичих покликань бракує через те, що забракло молитви. Крім того, існує проблема зменшення народжуваності. Важливою, за його словами, є праця з молоддю, однак, слід остерігатися прозелітизму: адже якщо покликання буде несправжнім, це в подальшому лише спричинить додаткові страждання для Божого люду. Глава Католицької Церкви не вважає, що вирішенням проблеми стане «вибірковий целібат», натомість, допускає можливість уділення свячень одруженим чоловікам, які дали підтвердження праведного життя, чітко визначивши, які завдання вони можуть взяти на себе у «віддалених громадах».

Відповідаючи на запитання про труднощі, Папа Франциск зазначив, що переживав «темні моменти», як також «хвилини порожнечі», які йому було важко зрозуміти. Також і з огляду на власні провини, власні гріхи, що викликає злість супроти Бога. За його словами, «криза допомагає зростати у вірі. Без кризи неможливо зростати». Адже кризи є «частиною життя», а віра, «що не зазнала криз, аби зростати, залишається інфантильною». Знаємо, що й святий Петро «пережив жахливу кризу», зрікшись Ісуса, але «його зробили Папою».

«А як можна повернутися до віри?» – запитав у цьому контексті журналіст, на що отримав відповідь: «Віра – це дар. Її тобі дано. Я прошу, а Бог, раніше чи пізніше, відповідає. Але іноді доводиться почекати, пережити кризу». А говорячи про страх, Святіший Отець зазначив, що він «зачинає двері», натомість, «свобода відчиняє» їх.

Далі думки про те, чи людина зі своєї природи є доброю чи злою. Як зауважив Папа, людина є «Божим образом», а тому є «доброю». Однак, «вона зазнала спокус та поранилася», тому мова йде про «поранену доброту», тобто, людина є «слабкою». Злоба, за його словами, є «чимось іншим, чимось гіршим». Наприклад, Адам «не був злим, він виявився слабким». Перший прояв злоби бачимо у його сина Каїна, який убив брата не через слабкість, але «через заздрість, через бажання панувати». І в цьому «злоба війн», злоба, «яку сьогодні зустрічаємо в людях, які вбивають інших», в тих, «які виробляють зброю».

Іноді можемо почути про мафіозі, які роблять знак святого хреста перед тим, як скоїти вбивство. Як зауважив Святіший Отець, це прояв «релігійної хвороби», яка його дуже дратує. Однак, ще більше його гнівить, коли Церква «не дає свідчення вірності Євангелію». «Це мене дійсно болить», – наголосив він.

Глава Католицької Церкви, відповідаючи на запитання про явище популізму, зазначив, що стурбований долею Європи. За цим завжди стоїть «месіанізм», та спроба виправдатись збереженням ідентичності. Натомість, великі політики післявоєнного періоду «уявляли європейську єдність», не популізм, але «братерство всієї Європи, від Атлантичного океану до Уралу». І це є прикладом «великих лідерів, які здатні шукати добра країни, не ставлячи себе у центрі. Не претендуючи на те, щоби бути месією. Популізм, натомість, є злом, що врешті-решт, погано закінчується, як показує минуле сторіччя».

Відповідаючи на запитання про те, які Апостольські подорожі він здійснить найближчим часом, Папа зазначив, що відвідає Індію, Бангладеш, Колумбію та Фатіму. Вивчається можливість подорожі до Єгипту. Він би також хотів поїхати до Південного Судану, але на даний час не вважає, що це можливо здійснити, як і відвідати обидва Конго. А щодо поїздки до Росії зазначив, що така подорож не можлива без відвідин України.