Читати статтю Accéder au menu

соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:

Папа Франциск \ Аудієнції та "Ангел Господній"

Папа Франциск: Христове Воскресіння – це історичний факт

- AFP

19/04/2017 14:15

Віра – це не ідеологія, не філософська система, але є шляхом віри, що випливає з історичного факту: Христос помер і воскрес. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу 19 квітня 2017., далі розгортаючи тему християнської надії. Він ствердив, що воскреслий Христос є надією християн тому, що Його воскресіння є фундаментом нашої віри. У своїй катехизі Святіший Отець взяв до уваги початок 15 розділу першого послання святого апостола Павла до Корінтян, де мова йде про Христове воскресіння. Катехизу Його Святості вислухало понад 20 тисяч прочан з усіх закутин світу.

Святий Павло прагне розв’язати проблему, яка, без сумніву, перебувала в центрі дискусій християнської громади. Він починає з переконливих даних, що не є результатом роздумувань якогось мудреця, але фактом, – простим фактом, – що мав місце в житті деяких людей. Звідси народжується християнство, що не є ідеологією, чи філософською системою, але шляхом віри, що починається з однієї події, засвідченої першими Христовими учнями.

Святий Павло ось як підсумовує цю подію: Христос умер за наші гріхи, був похований, третього дня воскрес і з’явився Петрові та дванадцятьом (пор. І Кор 15, 3-5). «Це є фактом, – наголосив Папа Франциск. – Він помер, був похований, об’явився, а це означає, що Ісус живе.  В цьому полягає суть християнського послання».

Далі Святіший Отець сказав: «Звіщаючи цю подію, що є осередком віри, святий Павло особливо наполягає на останньому елементі Пасхального таїнства, в саме на тому, що Христос воскрес. Якщо б усе закінчилось смертю, то ми б мали в Ісусі приклад найвищої самопожертви, але тільки це не могло б зродити нашої віри. Чи Він був героєм? Ні! Він помер, але воскрес! Бо віра народжується з воскресіння. Погодитись із тим, що Христос помер, і помер розп’ятий, не становить акт віри – це історичний факт. Навпаки, ним є віра в те, що Він воскрес. Наша віра народжується у Великодній Ранок. Далі святий Павло створив список людей, яким явився воскреслий Христос (пор. 5-7). Таким чином, маємо невелике зведення всіх пасхальних подій та всіх людей, які зустрілись з Воскреслим».

Його Святість вказав, що цей список очолює Кифа, тобто Петро, дванадцять учнів, потім «п’ятсот братів» разом, багато з яких ще жили й могли дати своє свідчення, далі святий Павло цитує Якова, потім усіх апостолів, а останнім у списку, – як найменш гідному з усіх, – вказує на себе самого, називаючи себе «недоноском». Він використовує цей термін через драматичну особисту історію, адже Павло переслідував християн, пишався своїми переконаннями, тоді тоді здавалось, що переслідування християн було його обов’язком. Але в його життя сталась зовсім непередбачена подія: зустріч з Воскреслим Ісусом на шляху до Дамаску. Ця зустріч повністю перемінила сенс його життя. Чому з  переслідувача він стає апостолом? Бо Павло побачив живого Христа! Він побачив Христа воскреслого! Це є основою віри святого Павла, як також віри інших апостолів, як також і віри Церкви, також і нашої віри!

Як же ж чудово знати, що християнство полягає саме в цьому! Не настільки наш пошук Бога, бо це шукання, по правді кажучи, невизначене, серед вагань, але швидше це Бог нас шукає. Ісус нас бере, захоплює, завойовує, щоб більше ніколи не залишити.

Християнство – це благодать, це несподіванка й тому потрібно серця, здатного до подиву. Закрите, раціоналістичне серце нездатне здивуватись, не може зрозуміти, чим є християнство. Адже християнство – це благодать, а благодать тільки сприймається, що більше – сприймається у подиві зустрічі.

«Отже, незважаючи на те, що всі ми є грішниками, а ними є ми всі, – сказав Наступник святого Петра, – якщо наші благі наміри залишились тільки  на папері, або, якщо дивлячись на наше життя, розуміємо, що ми підсумували багато невдач... Пасхального ранку можемо зробити так, як ті особи, про яких розповідає Євангелія: піти до Христового гробу, побачити відкочений великий камінь і подумати про те, що Бог робить для мене, для нас усіх – несподіване майбутнє... Відчути, що тут є щастя, радість, є життя, – там, де всі сподівались побачити тільки смуток, поразку й темряву. Бог вирощує найкрасивіші квіти серед неродючого каміння!»

Святіший Отець підкреслив, що бути християнином означає не починати із смерті, але з Любові Бога до нас, Який переміг нашого смертельного ворога. Бог є більшим від нічого, і вистачить тільки однієї запаленої свічки, щоб подолати найтемнішу ніч. «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» – вигукує святий Павло, повторюючи слова пророків (див. 55).

«У ці пасхальні дні несімо у серці цей заклик. А якщо нас запитають про причину нашої усмішки, отриманої в дарі,  і терпеливого взаємоподілу, тоді зможемо відповісти, що Ісус є й далі тут, що Він живий серед нас, що Ісус є тут, на площі, з нами: живий і воскреслий», – завершив Папа Франциск свою катехизу у середу 19 квітня.
На закінчення Святіший Отець окремо привітав більші групи прочан та уділив апостольське благословення.

19/04/2017 14:15