Розбити зачароване коло тривоги та сіяти надію. Папа з нагоди Всесвітнього Дня суспільних комунікацій

«Думаю, що необхідно розбити зачароване коло тривоги й зупинити спіраль страху, що є плодом звички зосереджувати увагу на поганих новинах». Про це пише Папа Франциск у посланні на 51-й Всесвітній День суспільних комунікацій, який відзначатиметься у неділю, 28 травня 2017 року на тему: «Не бійся, бо я з тобою (Іс 43,5). Поширювати надію й довір’я в наш час».

Свої роздуми Глава Католицької Церкви розпочинає зі ствердження того факту, що завдяки технологічному розвиткові доступ до засобів комунікації зріс настільки, що дає змогу численним користувачам миттєво ділитися повідомленнями і поширювати їх, а ці новини можуть бути як правдивими, так і фальшивими.

«Я б хотів, щоб це послання змогло досягнути й підбадьорити всіх, які чи то з огляду на професійну діяльність, чи в особистих стосунках, щодня “перемелюють” чимало інформації, аби запропонувати духмяний та добрий хліб усім, хто живиться їхньою комунікацією. Хочу закликати всіх до конструктивної комунікації, яка, відкидаючи упередження до інших, сприятиме культурі зустрічі, завдяки якій можна навчитися дивитися на дійсність з усвідомленою довірою», – пише Папа, посилаючись на порівняння людського розуму до млина, якого неможливо зупинити, якщо він запущений в рух, але залежить від мельника, чи буде молотися зерно, чи кукіль.

Наголошуючи на необхідності розбити «зачароване коло тривоги» та «зупинити спіраль страху», Святіший Отець уточнює, що не йдеться про підтримку дезінформації, ігноруючи страждання, ні про «наївний оптимізм». Мова йде про «відкритий та креативний комунікаційний стиль», який не робить головним героєм зло, але «намагається висвітлити можливі вирішення, пробуджуючи в людей, яким передається новина, позитивний і відповідальний підхід.

«Життя людини не є вихолощеною хронологією подій, але історією, яка очікує на те, аби її переповіли, обравши інтерпретаційний ключ, здатний виокремити та зібрати найважливіші дані», – зазначає Папа, вказуючи на те, що все залежить від «окулярів», яку обираємо, аби дивитися на дійсність. І для християн ними не може бути щось іншого, як «добра новина», починаючи від найвидатнішої, тобто, «Євангелія Ісуса Христа, Божого Сина».

І ця добра новина, якою є Сам Ісус, не є доброю, бо позбавлена страждань, але тому що «страждання переживається у ширших рамках, що є інтегральною частиною Його любові до Отця і до людства». Саме в Христі Божа обітниця, записана пророком Ісаєю: «Не бійся, бо я з тобою» досягає своєї вершини. «У Ньому також і пітьма та смерть стають місцем сопричастя зі Світлом і Життям. Таким чином, народжується надія, доступна кожному, саме в тому місці, де життя пізнає гіркоту поразки», – пише Святіший Отець, підкреслюючи, що мова йде про надію, яка не розчаровує, а в такому світлі «кожна нова драма, що стається в історії світу, стає також сценарієм можливої доброї новини».

У цьому контексті Папа пригадує, що для того, аби допомогти слухачам зрозуміти цю «логіку любові, яка вмирає та воскресає», часто у Своїх притчах Ісус порівнював Боже царство до зернятка, життєдайна сила якого вивільняється саме тоді, коли воно вмирає у землі. Це допомагає зрозуміти, що «ворожість і хрест не занапащають, але здійснюють Боже спасіння, в якому слабкість є могутнішою від будь-якої людської сили, де поразка може бути прелюдією найбільшого сповнення кожної речі в любові». І хто має очі, просвітлені Святим Духом, здатний побачити, як це зерно проростає і «не дозволяє позбавити себе радості Царства з огляду на постійно присутній кукіль».

«Довіра до засіву Божого Царства й до пасхальної логіки не може не формувати наш спосіб комунікації. Ця довіра вчиняє нас здатними серед рідних форм, в яких сьогодні відбувається комунікація, діяти з переконанням в тому, що можливо розрізнити й висвітлити добру новину, присутню в дійсності кожної історії та в обличчі кожної людини», – підсумовує Папа, додаючи:

«Також і сьогодні Святий Дух засіває в нас прагнення Царства через різні живі “канали”, через людей, які серед драм історії піддаються проводові Доброї Новини, стаючи немовби маяками серед пітьми цього світу, що просвітлюють шлях та відкривають нові стежки надії та довір’я».