2017-07-06 14:07:00

Архиєпископ Ауза про похилих віком: не відкидати, але залучати


Слід поширювати пошану до гідності похилих віком людей, які є джерелом багатства для суспільства. Це один із пріоритетів, на який вказав архиєпископ Бернадіто Ауза, Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Нью-Йорку, виступаючи у середу, 5 липня 2017 р., під час 8-ї зустрічі Робочої групи, що займається питаннями так званого третього віку, засідання якої відбуваються у Нью-Йорку від 5 до 7 липня.

Зупинившись на темі вкладу похилих віком осіб у суспільний розвиток, ватиканський дипломат підкреслив, що уважність до цієї категорії осіб набирає дедалі критичнішого значення з огляду на швидке зростання їхньої кількості. За його словами, відповідь на потреби похилих віком та розвиток конкретних заходів, необхідних для того, щоб їхні права були захищеними, належать до невідкладних пріоритетів.

Апостольський Нунцій пригадав слова Папи Франциска, сказані під час загальної аудієнції 4 березня 2015 року: «Завдяки поступові в медицині, тривалість життя продовжилася. Але суспільство “не розширилося” для життя! Кількість похилих віком зросла, але наші суспільства не організовані належним чином для того, щоб зробити їм місце з належною пошаною та конкретною уважністю до їхньої тендітності та гідності».

У цьому контексті архиєпископ Ауза звернув увагу на те, що похилі віком є додатково вразливими з різних аспектів, зокрема в тому, що стосується бідності, самотності та стану здоров’я. Також і стихійні лиха, збройні конфлікти чи фінансові кризи спричинюються до поглиблення важкості їхнього становища, утруднюючи доступ до служб невідкладної допомоги, й без того непростий з огляду на фізичні обмеження, пов’язані із втратою мобільності.

Як зауважив представник Святого Престолу при ООН, похилі віком люди надто часто виявляються виключеними із активної участі в суспільному житті. Різні політичні програми та стилі поведінки можуть відкинути на узбіччя тих, які свого часу перебували у центрі наших спільнот, в той час, як вони, згідно зі словами Папи Франциска, є «ресурсом мудрості нашого народу».

«Доки ми є молодими, – говорив Папа Франциск під час згаданої загальної аудієнції, слова якого навів архиєпископ Ауза, – ми схильні ігнорувати старіть, ніби йдеться про якусь хворобу, від якої слід триматися якнайдалі. Коли ж постаріємося, особливо тоді, коли ми є бідними, самотніми хворими, то відчуваємо прогалини суспільства, запрограмованого на ефективність, наслідком чого стає ігнорування похилих віком».

Отож, як наголосив ватиканський дипломат, опрацювання й поширення політик і практик, що сприятимуть залученню похилих віком людей до політики й процесу прийняття рішень, є імперативом. Необхідно також гарантувати належне пенсійне забезпечення й доступ до постійного формування.

Щодо похилих віком людей, які заторкнуті хворобами, інвалідністю чи когнітивними проблемами, або живучи в стані ізольованості, не можуть причинятися до суспільного розвитку, архиєпископ Ауза підкреслив, що вони проживають період, позначений великими потребами. І саме в цих обставинах на нас лежить обов’язок виявити їм свою любов і пошану.








All the contents on this site are copyrighted ©.