Читати статтю Accéder au menu

соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:

Ватикан \ Події

«Заборонено нарікати». Розмова з автором таблички, що прикрасила двері Папи

- RV

22/07/2017 17:58

«Зустріч з Папою зродилася із мого бажання пізнати зблизька особу, яку я вважаю надзвичайною. Я дав йому цю табличку, тому що 2013 року Папа Франциск виголосив проповідь, в якій однозначно засудив нарікання, пояснюючи, що вони “відбирають надію”. Ці слова мене дуже вразили, оскільки підтверджують моє переконання щодо цього, які я висловив у книзі “Перестань нарікати”, що побачила світ 2012 року».

Ці слова належать італійському психологові й психотерапевтові Сальво Ное, який під час загальної аудієнції у середу, 14 червня 2017 р., зробив Папі оригінальний подарунок, звістка про який облетіла різні засоби комунікації. Мова йде про табличку «Заборонено нарікати», яку Святіший Отець нещодавно повісив на вхідних дверях до свого апартаменту у ватиканській резиденції «Дім святої Марти».

«Папа Франциск, – розповів психолог, – з ентузіазмом відреагував на цю табличку. Крім того, він прочитав слова, написані під головним гаслом, які його вразили: “Порушники будуть піддані синдромові жертви, наслідком чого буде пониження настрою та здатності вирішувати проблеми”. Цим я хотів сказати, що якщо зосереджуємо свою увагу на наріканні, втрачаємо увагу до того, що є вирішенням наших проблем. Ось чому я вважаю нарікання марнуванням часу. Ми повинні зосереджуватися на тому, що можемо зробити для того, аби покращувати якість свого життя».

У згаданій проповіді Папа говорив про те, що нарікання є злом, бо відбирає надію. «І в той час, як це є правдою з точки зору християнської віри, воно також справджується і з точки зору психології, – зазначив Сальво Ное. – В цьому значенні слова Папи Франциска підсилили послання, яке я намагаюся передавати тим, хто приходить на мої конференції чи читає мої книжки. В житті, – додає він, – існує чимало причин для того, щоб в якийсь момент занепасти духом. Існують різноманітні труднощі. Але якщо почнемо діяти в напрямку того, якими є стратегії для покращення нашого життя, то зможемо це зробити. Вистачить оживити позитивні християнські цінності, такі як взаємоподіл, слухання, братерське спілкування. І лише діючи таким чином, можемо почуватися краще. Тому я дуже ціную слова Папи, бо і я, в тому малому, що можу зробити, стараюся допомагати людям словом. А воно, іноді, може бути дуже сильним ліком».

Італійський психолог зазначив, що «найпоширенішим спортом» в Італії, на його думку, є не футбол, а нарікання. Існують навіть такі люди, жартує він, яким можна давати диплом з нарікання і то з найвищими оцінками, адже нарікається на все, навіть якщо на це немає жодних причин. Дуже часто нарікання стає звичкою і навіть не пов’язане з конкретними обставинами.

«Якщо ми звикли нарікати, то нарікатимемо завжди, також і в хороші дні. Якщо світить сонце, нарікаємо через те, що пітніємо, якщо сонця нема, нарікаємо на дощ, бо мокнемо. Той, хто звик нарікати, робить це автоматично, тому що потрапив у наставлення жертви, в якому все здається негативним. Табличка, яку я подарував Папі, є спробою підкреслити, що коли витрачаємо час на нарікання, то ми його забираємо від пошуків засобів покращення свого життя. Отож, потрібно змінити вид спорту: від нарікання до шукання вирішень», – наголосив Сальво Ное, додаючи:

«Нарікання, як знаємо, дуже поширене на підприємствах, у робочих колективах. Аби його подолати, слід зосереджуватися на сильних сторонах. У колективах, зазвичай, дуже багато часу витрачається на конфлікти, які знижують продуктивність праці. Але якщо переведемо увагу на позитивні моменти, то відкриємо, що не лише краще почуваємося на робочому місці, але й зростає наша продуктивність, бо зростає рівень людяності, дуже фундаментальний у нашому щоденному житті».

«Я не очікував, що Папа дійсно повісить табличку “Заборонено нарікати” на вході до свого апартаменту, – підсумовує психолог. – Коли я йому вручав цю табличку, книжку й браслет з таким же написом, який він відразу одягнув на зап’ястя, то почув, як він казав своїм помічникам, аби вони віднесли їх до його кімнати, але я не мав великих очікувань. Певно, – посміхнувся він, – якби цього не сталося, я б не нарікав. Мені б вистачило зустрітися з Папою та почерпнути його енергію. Але коли я довідався, що він зробив з моєю табличною, це мене зворушило».

22/07/2017 17:58