Читати статтю Accéder au menu

соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:

Ватикан \ Документи

Ватикан: новий документ Папи щодо перекладів літургійних текстів

- ANSA

09/09/2017 16:20

У суботу, 9 вересня 2017 р., у Ватикані оприлюднено Апостольський Лист у формі Motu Proprio «Magnum principium», підписаний 3 вересня цього року, яким Святіший Отець Франциск вносить зміни до кан. 838 §§ 2 -3 Кодексу Канонічного Права, яким керується Римо-Католицька Церква.

На початку Апостольського Листа найвищий церковний законодавець пригадує про важливий принцип, потверджений ІІ Ватиканським Собором, щодо того, що літургійна молитва, яка, повинна бути пристосованою до розуміння народу, щоб бути зрозумілою, покладає на єпископів важливе завдання впровадити у літургію популярну мову, притаманну даному народу, а також приготувати та потвердити зразки літургійних книг.

Протягом століть Римо-Католицька Церква використовувала у своїх богослужіннях латинську мову, але на виразне бажання Отців ІІ Ватиканського Собору, вона відкрилась на впровадження також і народних мов. Церковна ієрархія усвідомлювала, що така зміна спричинить багато труднощів, які з цього випливатимуть. З одного боку, було необхідно об’єднати добро вірних різних вікових категорій та культур і їхнє право на активну та свідому участь в літургійних богослужіннях із фундаментальною єдністю латинського обряду, з іншого боку, натомість, впровадженні нові мови у літургію Церкви лише поступово могли ставати справді літургійними, на зразок латинської, які б були спроможними живити віру народу.

Допомогою у цьому процесі були деякі літургійні закони, інструкції, циркуляри та потвердження літургійних текстів різними народними мовами, дані Апостольським Престолом уже від часів Собору, тобто, як перед, так і після промульгації актуального Кодексу Канонічного Права. Ці критерії були і надалі залишаються корисними та, оскільки це буде можливим, повинні й надалі бути вказівниками та засобами для Літургійних Комісій, щоб у тій великій різноманітності мов літургійна спільнота могла дійти до виразного стилю, придатного для окремих її частин, зберігаючи при цьому цілісність та вірність, зокрема, у перекладах текстів більшого значення, присутніх у кожній літургійній книзі.

Літургійний текст, як обрядовий знак, є засобом вербальної комунікації. Але для вірних, які звершують святі обряди, також і слово є таїнством, через нього, зокрема, коли читається Святе Письмо, сам Господь Бог промовляє до Свого народу, який особисто або через служителя молитовно відповідає Господеві у Святому Дусі.

Ціллю перекладів літургійних та біблійних текстів, призначених для богослужінь, є звіщати вірним слово спасіння у послусі вірі та висловити молитву Церкви Господеві. А тому необхідно вірно звіщати кожному окремому народові за допомогою його мови, те, що Церква бажає звістити за допомогою латинської мови. Проте, не завжди можна судити про вірність перекладу з окремих слів, але слід брати до уваги загальний контекст усього звіщення та мовний стиль даної мови. Однак, деякі важливі терміни повинні бути взяті до уваги у контексті цілісності католицької віри, адже кожен переклад літургійних текстів повинен бути відповідним до правдивої церковної доктрини.

Не потрібно дивуватись, що протягом довгого часу праці над літургійними текстами зроджувалось чимало труднощів між Єпископськими Конференціями та Апостольським Престолом. І для того, щоб рішення ІІ Ватиканського Собору щодо вживання народних мов у богослужіннях могло мати вагу також і в майбутньому, є надзвичайно необхідною постійна співпраця у повній, дбайливій та креативній взаємній довірі між Єпископськими Конференціями та Конгрегацією Богопочитяння та Дисципліни Святий Тайн.

Як зазначається у документі, з огляду на користь та добро вірних, необхідно подбати, щоб, зберігаючи стиль кожної мови, у повноті та вірно було передано значення оригінальних текстів та щоб літургійні тексти, після необхідних пристосувань, завжди спричинялись до єдності Римського обряду. А для того, щоб вчинити легшою та пліднішою співпрацю у цій місії між Апостольським Престолом та Єпископськими Конференціями, вислухавши думку Комісії Єпископів та Експертів, заснованою Святішим Отцем, своєю владою Папа Франциск вносить зміни у кан. 838 ККП, щоб актуальна дисципліна у цій матерії стала зрозумілішою, окреслюючи компетенції Єпископських Конференцій та Апостольського Престолу (зокрема, через уточнення термінів «confirmatio» та «recognitio») у впроваджені нових літургійних текстів, змін, пристосувань, перекладів літургійних книг, тощо. Нове правило стає чинним від першого жовтня 2017 року.

Нове формулювання кан. 838 ККП має на меті чіткіше окреслити канонічну термінологію та роз’яснити дійсність, що за ними криється. Отож, у кан. 838 § 2 ККП термін «recognitio» вказує на процес визнання з боку Апостольського Престолу законних літургійних пристосувань, які Єпископські Конференції можуть визначити та потвердити для власної території, у межах своєї компетенції. Тому, Апостольський Престол покликаний визнавати, тобто переглядати та оцінювати дані літургійні пристосування задля єдності римського обряду.

Термін «confirmatio» стосується перекладу літургійних книг. До компетенції Єпископських Конференцій належить приготувати та затверджувати відповідні переклади, після отримання «confirmatio» (потвердження) від Апостольського Престолу. Потвердження Апостольського Престолу не є альтернативним актом у справі перекладів, але актом, яким компетентна Дикастерія ратифікує літургійні переклади, затверджені Єпископськими Конференціями.

09/09/2017 16:20