2017-09-11 12:01:00

Прощальна проповідь Папи Франциска в Колумбії


Якщо Колумбія хоче стабільного та тривалого миру, то повинна невідкладно зробити крок в напрямку «спільного добра, чесності, справедливості, пошани людської природи та її вимог». Про це Папа Франциск пригадав у проповіді, виголошеній у неділю, 10 вересня 2017 р., під час заключної Святої Меси його ХХ Апостольської подорожі, відслуженої в портовій зоні північноколумбійського міста Картахени.

Промовляючи до півмільйона вірних, що зібралися на Євхаристійну молитву, Святіший Отець закликав «зробити перший крок», як заохочує гасло його візиту, виходячи «назустріч ближнім та Христові», відмовляючись «від претензії на те, щоб отримати прощення, не прощаючи, бути любленими, не люблячи». Бо лише «розв’язавши вузли насильства» вдасться розпутати «складний моток протистоянь».

Наступник святого Петра наголосив, що ніхто не є «настільки втраченим», щоб не заслуговувати на підтримку, близькість і прощення, в той час як «гріх, скоєний однією особою, заторкує всіх», але саме жертва є покликана «проявити ініціативу» для того, аби той, хто провинився, «не був втрачений». І проявити таку ініціативу – це завжди сміливіший вчинок.

У світлі біблійних читань, в яких йшлося про прощення, братнє напоумлення, молитву і громаду, Папа відзначив, що Колумбія вже протягом десятиріч шукає миру. І для цього не вистачило просто наблизитися і вести діалог. «Проект нормативних рамок та інституційних угод між політичними чи економічними групами доброї волі не є вистачальним», – зауважив проповідник, вказуючи на те, що Ісус вчить про необхідність «особистої зустрічі» між сторонами.

У процеси миру, за словами Святішого Отця, важливо включати також досвід тих секторів, які при багатьох нагодах залишаються невидимими, адже суб’єктом цих процесів «є люд та його культура, а не певний клас, фракція, група чи еліта». Цей процес не повинен бути «процесом небагатьох, призначеним для небагатьох», чи для меншості, які «привласнює собі колективні почуття», але угодою, що допомагає жити разом. Адже «глибокі рани» вимагають «інстанцій, в яких здійснюється справедливість, де постраждалі мають можливість пізнати правду, де завдана шкода належно надолужується та вчиняються чіткі дії з метою запобігання повторенню цих злочинів».

Саме Христос, як наголосив проповідник, заохочує нас співставлятися із стилями життя, які завдають лиха спільноті. «Як же часто процеси насильства, суспільного виключення починають здаватися “нормальними”, а ми не підносимо свого голосу?» – запитує Папа, визнаючи, однак, що не можемо заперечити того, що існують люди, які «залишаються закам’янілими в гріхах, що ранять співжиття та спільноту». Це проявляється у нищенні довкілля, визискуванні робітників, незаконних оборудках, проституції, торгівлі людьми, а навіть у «асептичній пацифістській законності, яка не рахується з плоттю ближнього». За його словами, це вимагає від нас «твердо стояти на принципах справедливості, які нічого не забирають у милосердної любові». Це означає, що прийшов час «взяти на себе остаточне зобов’язання щодо захисту прав людини».

Перед тим, як залишити Колумбію, Папа також звернувся із закликом покласти край наркоторгівлі, яка «сіє смерть та знищення, стинаючи багато надій та нищачи чимало родин». Наркотики, за його словами, це лихо, «яке завдає удару безпосередньо людській гідності, поступово розбиваючи той образ, сформований Творцем у нас». «Рішуче засуджую тих, які перервали чимало життів», – сказав Наступник святого Петра, наголошуючи: «Неможна гратися з життям наших ближніх, ні маніпулювати їхньою гідністю».








All the contents on this site are copyrighted ©.