2017-11-11 12:23:00

Папа: Сім’я породжує зв’язки, що є протиотрутою від індивідуалізму


Остерігатися «еґопоклонства» та пильнувати сумління, аби його завжди підтримувала Божа благодать. Такі пропозиції прозвучали у відеозверненні Святішого Отця до учасників третього міжнародного симпозіуму, присвяченого Апостольському напоумленню «Amoris laetitia», організованого Відділом сімейного душпастирства Італійської Єпископської Конференції. Цього разу тема обговорень звучить: «Євангеліє любові між сумлінням та правилом».

Як зауважив Святіший Отець, ця тема дуже важлива та може просвітити старання Церкви дати відповідь на «прагнення родини, що зроджується в серці молодих поколінь». «Любов між чоловіком і жінкою, очевидно, належить до найбільш генеративного людського досвіду, є закваскою культури зустрічі та вливає в сучасний світ почуття соціальної відповідальності», – сказав він, пояснюючи:

«Саме сім’я, заснована на подружжі, породжує плідні зв’язки, які виявляються найефективнішою протиотрутою від індивідуалізму, що поширюється; однак, на дорозі подружньої любові та сімейного життя існують ситуації, які вимагають важких рішень та їх чесного виконання. В домашній дійсності іноді трапляються конкретні вузли, які слід розв’язувати із розсудливим сумлінням з боку кожного».

У цьому контексті Папа наголосив на важливості того, щоб подружня пара, батьки, не були залишені на самоті, але отримали належний супровід у своїх старанням «застосовувати Євангеліє в конкретності життя». Однак, душпастирі повинні пам’ятати, що вони покликані «формувати сумління, а не претендувати на те, аби їх підміняти». Крім того, сучасний світ «плутає першість сумління, яку слід завжди шанувати, з ексклюзивною автономністю особи щодо стосунків, які вона переживає».

Святіший Отець пригадав свої думки, висловлені під час зустрічі з членами Папської Академії «За життя», коли він вказував на те, що дехто говорить навіть про “еґо-поклонство”, тобто «справжній культ власного “я”, на вівтарі якого в жертву приноситься все». Така перспектива, за його словами, не є нешкідливою, оскільки «формує особу, що постійно вдивляється у дзеркало й стає нездатною звернути погляд на інших і на світ». І це є «шкідливим середовищем», яке псує душі та вносить замішання, «породжуючи фальшиві ілюзії».

Про те, як визволитися з цього «полонення собою самим» Папа запропонував думки німецького богослова італійського богослова Романо Ґвардіні, який писав, що таке звільнення можливе лише тоді, «коли знаходжу точку опори, якою не буде моє “я”, щось вище від мене. Щось стійкового й дієвого, що утверджується в моєму нутрі».

«В нутрі кожного з нас існує місце, в якому об’являється Таїнство та просвітлює кожну людину, вчиняючи її головною дійовою особою власної історії. Сумління, як пригадує Другий Ватиканський Собор, є тим “найпотаємнішим ядром та святилищем людини, де вона перебуває сам на сам з Богом, голос Якого відлунює в нутрі”. Християнин повинен чувати над тим, щоб у цьому своєрідному кивоті не забракло Божої благодаті, яка просвічує та зміцнює подружню любов та батьківську місію. Благодать наповнює “посудини” людських сердець надзвичайною здатністю дарування, повторюючи в сім’ях сьогодення чудо з весілля у Кані Галилейській», – сказав Святіший Отець, пригадуючи сказане свого часу в проповіді у каплиці «Дому святої Марти»:

«Перемінюючи у вино воду з посудин, використовуваних для юдейських ритуальних очищувань, Ісус чинить красномовний знак: перемінює Мойсеїв закон в Євангеліє, що є носієм радості». Отож, за словами Папи, «Ісус вказує, зокрема, на ліки милосердя, що виліковують закам’янілість сердець, оздоровлюючи стосунки між чоловіком та дружиною та батьками і дітьми».








All the contents on this site are copyrighted ©.