Отець Черні про Святий Престол і міжнародну спільноту в справі мігрантів

Права біженців та мігрантів перебуватимуть в центрі уваги протягом 2018 року, оскільки Організація Об'єднаних Націй працює над прийняттям двох глобальних угод, як відповідь на проблему найбільшої міграційної кризи з часів Другої світової війни. Однією з основних тем цьогорічного Послання з нагоди Всесвітнього дня миру Папи Франциска була проблема мігрантів та біженців. В посланні йшлося про причини, що спонукають велику кількість людей переміщатися, та про те, якою повинна бути наша відповідь на це явище.

В той час як уряди багатших країн намагаються впоратись з великою кількістю людей, що втікають від конфліктів чи бідності, Папа Римський зазначає, що для вирішення проблем, пов'язаних з мігрантами, важливо знайти креативні, сміливі та співчутливі рішення, замість того, щоб «сіяти насильство, расову дискримінацію, чи ксенофобію».

Отець Майкл Черні, ТІ, Заступник Секретаря Відділу у справах мігрантів Дикастерії сприяння цілісному розвиткові людини, в інтерв’ю для нашої колеги Філіпи Гітчен розповів, яке значення має цьогорічне Послання з нагоди Всесвітнього дня миру.

Отець Черні, насамперед, зазначив, що новизна полягає в тому, що в цьому Посланні, яке є п’ятдесят першим з черги, вперше повністю йдеться про мігрантів та біженців: «Отже, Святіший Отець відкрив це Послання темою, що дуже глибоко турбує увесь світ. Важливим є також спосіб, у який він це зробив: Папа наголосив, що мігранти та біженці – це не просто люди, які переживають труднощі і потребують допомоги, вони є також ремісниками миру, що сприяють мирові та його будують. На мою думку, це Послання сповнене новизною і надією».

Далі журналістка запитала священика, чи він мав нагоду отримати відгуки політичних лідерів і урядів щодо цього Послання, яке було опубліковане в листопаді минулого року. Отець Черні відповів, що Послання надсилають до урядів тільки на початку року, а під час традиційної зустрічі з дипломатичним корпусом Папа коментує Послання. Тому діалог з урядами з цього питання щойно розпочався.

«Але я можу ствердити, – зазначив він, – що активне занепокоєння Святого Престолу дуже високо оцінюється з боку двох зацікавлених робочих груп ООН: тієї, що працює над створенням Глобального договору про біженців, та іншої, що готує повністю новий Глобальний договір щодо безпечної міграції».

Коментуючи внесок Святого Престолу у конференції ООН, присвячені приготуванню цих важливих для міграції документів, Заступник Секретаря Відділу у справах мігрантів зазначив, що Святий Престол бере активну участь у розробці і приготуванні матеріалів конференцій. Але безпосередню участь у конференціях братимуть місії Святого Престолу в Нью-Йорку (з питань міграції) та в Женеві (з питань біженців). «Таким чином, – підкреслив отець Майкл Черні, – ми відіграємо важливу роль у процесі переговорів, і багато держав бажають, щоб у цій сфері Святий Престол брав на себе провідну роль. Цей факт дуже позитивний і обнадійливий, але він ставить також нові виклики».

Священик також розповів, що в рамках підготовки до переговорів, Відділ у справах мігрантів, проконсультувавшись з найбільшими католицькими організаціями, які діють в цій сфері, та з місцевими Єпископськими Конференціями, розробив двадцять пунктів дій, які, з одного боку, стосуються душпастирської діяльності Церкви, але й, одночасно, передбачають створення платформ для переговорів. В цьому контексті Отець Черні висловив подяку Державному Секретаріатові, який подав ці пункти дій до ООН, керівництво якої відзначило їх як важливий внесок у процеси подолання міграційної кризи.

Журналістка Філіпа Гітчен запитала, чи ці процеси матимуть конкретні результати, чи залишаться лише напрямними. Отець Майкл Черні пояснив, що напрямні принципи, за своєю суттю, власне ведуть до конкретних результатів. «І хоча глобальні юридично-незобов’язуючі договори не мають юридичної сили, вони мають моральну силу. Проблему мігрантів та біженців, – вів далі священик, – називають глобальною кризою, але насправді мова йде про безліч дуже конкретних ситуацій, які неможливо вирішити на глобальному рівні. І якщо ці напрямні принципи допоможуть полегшити співпрацю між залученими країнами (з яких втікають біженці, через які переміщаються і, нарешті, до яких прибувають), то це вже покращить ситуацію», – пояснив він.

Відділ у справах міграції, за словами отця Черні, сподівається на укладення кращих угод між державами у цій сфері, які приведуть до впровадження кращої політики та кращого її втілення, яку пізніше можна буде контролювати і оцінювати, і, на основі цього, будувати ще кращі угоди в майбутньому.

Журналістка запитала отця Майкла Черні, яким чином Відділ у справах мігрантів та біженців намагається відповісти жорсткій опозиції, тобто тим урядам і політикам, які сприймають мігрантів та біженців лише як тягар, як потенційних терористів, як тих, що забирають у місцевого населення робочі місця тощо.

«Говорячи і повторюючи правду, – відповів співрозмовник. – Все, про що Ви згадали, це неправда, яку використовують і якою маніпулюють задля короткострокових цілей. Але це неправда, і більшість людей, які здатні мислити, розуміють, що вони самі є нащадками, чи далекими нащадками, тих самих переселенців, які також втікали від певних нестерпних ситуацій, і знайшли нові можливості в нових місцях. І, як зазначав Святіший Отець, таким чином будувалися нові цивілізації і формувалися нові способи життя. Тому, наша роль полягає не в тому, щоб вступати в дебати, бо вони не дуже корисні, але в тому, щоб спокійно і постійно говорити про позитивний досвід, прикладів якого – тисячі й тисячі. І, як я вже зазначав, мова йде про досвід у малому масштабі, бо ці питання не вирішуються глобально, вони вирішуються в кожному конкретному випадку. І саме в цьому випадку Церква є справжнім експертом людяності. Завдання Церкви полягає не в тому, щоб організовувати промови про мігрантів та біженців, але в тому, щоб супроводжувати їх, і вона це чинить у різний спосіб і з величезною винахідливістю, натхненням, мужністю і креативністю, творячи, таким чином, певну послідовність подій, тобто розповідь. Отже, наша роль полягає в тому, щоб передати цю розповідь іншим, щоб уряди могли усвідомити, що у їхніх чи в сусідніх країнах також відбуваються позитивні події стосовно міграції, і що з меншими інвестиціями та з більшим бажанням вони зможуть досягнути більшого у вирішенні цієї проблеми, ніж відкупом і агресивністю».

Підсумовуючи, Отець Черні, на прохання журналістки, подав один з прикладів позитивного досвіду прийняття мігрантів і біженців. Він розповів, що в деяких покинутих гірських містечках і селах Італії, в яких залишилися жити тільки декілька людей похилого віку і декілька сімей, прибулі мігранти допомогли відродити сільське господарство, яке, за словами священика, сприяє розвиткові торгівлі, і таким чином, до містечок знову приїжджають туристи і оселюються молоді сім’ї.