2018-02-18 11:14:00

“Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (5)


Після загального огляду Апостольського Напоумлення Папи Франциска «Радість любові», розпочинаємо детальніше ознайомлення з цим документом. Сьогодні приглянемось до перших пунктів (8-13) першого розділу, що подає біблійну основу християнського подружжя.

Святе Письмо наповнене сім’ями, родинами, поколіннями, історіями кохання та родинними кризами. Від перших сторінок споглядаємо сім’ю: у книзі буття бачимо Адама та Єву (див. Бт. 4), сімейна історія яких була позначена радостями і тягарями, і так впродовж усієї біблійної історії, аж до останніх її сторінок, де читаємо про Агнця та приготовану Йому наречену (див. Одкр. 21).

Проповідуючи під час Своєї земної мандрівки, Ісус говорив про два доми: один побудований на скелі, а інший – на піску (див. Мт. 7, 24-27), що представляють багато родинних ситуацій, утворених тими, які у них мешкають.

Варто зазирнути до одного із цих домів і, за допомогою псалмоспівця, поглянути на ситуацію у тому домі, що побудований на міцній основі. «Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить! Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде. Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться. Нехай Господь благословить тебе з Сіону, щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого, щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей! Мир на Єрусалим!» (Пс. 128, 1-6).

У цьому домі, де панує спокій та гармонія, бачимо родину, яка зібралась довкола святкового столу. У центрі є подружжя, з його історією кохання. У них бачимо здійснення того первинного задуму Творця: «Так то полишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Бт. 2, 24). Перших два розділи книги Буття представляють людське подружжя в його фундаментальній реальності. У них виділяються деякі особливі твердження, як наприклад: «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бт. 1, 27). Вражаюче, що «образом Бога» є, власне, пара чоловіка та жінки. Це не означає, однак, що Господь Бог  належить до якоїсь статі чи Його супроводжує якась божественна товаришка, як це вважали представники деяких давніх релігій. Мова йде про те, що плідність людського подружжя чоловіка та жінки є живим та дієвим образом Бога-Творця, видимим знаком Його творячої дії.

Подружня пара, яка любить і породжує життя, є справжньою живою «скульптурою», здатною показати Бога-Творця і Спасителя. Саме тому, у Біблії плідна любов між подругами є шляхом, завдяки якому розвивається історія спасіння. У цьому світлі, плідність подружного союзу стає символом, завдяки якому можна віднайти та описати Таємницю Бога, що є фундаментальним у християнському баченні Пресвятої Тройці. Триєдиний Бог є сопричастям (єдністю) любові, а сім’я є Його живим відбитком. В одній із Своїх проповідей святий Папа Іван Павло ІІ сказав: «Наш Бог, у найглибшій сутності Своєї таємниці, не є самотністю, але сім’єю, адже Він має у Собі батьківство, синівство та суть сім’ї, яка є любов. Цією любов’ю у Божій сім’ї є Святий Дух». Отож, сім’я не є чимось чужим навіть самій Божій природі. Цей троїчний аспект подружньої пари має нове представлення в богослов’ї Апостола Павла, коли він порівнює подружній союз до єдності Христа із Церквою (див. Еф. 5, 21-33).

Ісус Христос, говорячи про сім’ю, звертає нашу увагу також і на іншу сторінку книги Буття, а саме на другий її розділ, де з’являється прегарний образ подружньої пари. Варто звернути увагу, зокрема, на дві важливі деталі. Спершу на неспокій чоловіка, який мав потребу у допомозі, «відповідній для нього» (Бт. 2, 18), яка б могла вирішити проблему його самотності. В оригінальному тексті вжита фраза, яка вказує на безпосередні відносини, немовби обличчям до обличчя, тобто, на діалог навіть без слів, адже в любові тиша часто є більш промовистою ніж слова. Мова йде про зустріч з обличчям, яке є відблиском Божої любові і є справжнім добром, що може бути відповідною допомогою та опорною колоною.

Завдяки цій зустрічі людина зцілюється від самотності та народжуються сім’я і нові покоління. Це і є тим другим важливим аспектом: Адам, що також є людиною всіх часів та регіонів нашої планети, разом із своєю дружиною дає початок новій родині, як про це каже Ісус, цитуючи книгу Буття: «Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом» (Мт. 19, 5). Слово «пристане» (з’єднається) мовою оригіналу вказує на сильну гармонію між чоловіком та жінкою і на їхнє як фізичне, так і духовне єднання. Цим закликається до подружньої єдності не лише у тілесному і статевому вимірі, але також у свобідному взаємному даруванні любові. Плодом такого об’єднання чоловіка та жінки є «стати одним тілом»: як у фізичних обіймах, так і в об’єднанні двох сердець і двох життів, і, можливо, у дитині, яка, об’єднавши їх генетично та духовно, носитиме у собі два «тіла».

Наступного разу ми продовжимо нашу мандрівку першим розділом папського Напоумлення «Amoris Laetitia» та приглянемось наступним пунктам, що розглядають подружжя та сім’ю на сторінках Святого Письма.








All the contents on this site are copyrighted ©.