Читати статтю Accéder au menu

соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:

Папа Франциск \ Документи

“Amoris laetitia”. З Папою Франциском про радість любові (7)

04/03/2018 10:02

Минулого разу ми приглянулись до 14-18 пунктів першого розділу Апостольського напоумлення Папи Франциска «Радість любові», де розповідалось про благословення, яке Господь посилає сім’ї, тобто про дітей, що є живим каміння домашньої церкви, які, однак, мають своє особисте християнське покликання, що може суперечити бажанню батьків.

Сьогодні продовжуємо наше ознайомлення з цим важливим папським документом про подружжя та сім’ю, і гортаючи його наступні сторінки, приглянемось до тих пунктів, де мова йде про неприємні реалії сімейного життя, тобто, про присутність страждань, болю, смутку та інших явищ, які завдають удару домашній церкві, а також про працю та труди батьків задля добробуту їхньої сім’ї.

На сторінках Святого Письма бачимо, що реальність багатьох подружніх пар позначена присутністю болю, терпінь, насильства, які розривають подружню єдність та любов. Про це довідуємося, зокрема, з розмови Ісуса з фарисеями на тему розлучень (див. Мт. 19, 3-9). Цей темний вимір подружнього співжиття присутній у світі майже від його початків, ввійшовши у життя людей разом із гріхом, коли стосунок правдивої любові та чистоти між чоловіком та жінкою перемінився у панування: «І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою» (Бт. 3, 16).

У 21-му пункті Папа Франциск звертає увагу на труднощі іншого характеру, які можуть трапитись у сімейному житті. Прикладом може послужити Пресвята Родина з Назарету, яка, незадовго після народження Ісуса, змушена втікати у чужу землю, ховаючись від гонителів. Гармонію родинного життя також може похитнути хвороба когось із найрідніших, як, наприклад, в сім’ї апостола Петра, коли Ісус прийшов, щоб оздоровити тещу свого учня чи хворий на епілепсію хлопець, якого Спаситель оздоровив, проходячи через їхні сторони.

Господь знає драми людських сімей, Йому не байдуже терпіння людей і Він не проходить повз, як тоді, коли прийшов, щоб воскресити дочку Яіра чи сина вдови з Наїну. Він знає про різного роду труднощі, пов’язані також із виховання дітей та з їхнім життям, як бачимо із притч про блудного сина (див. Лк. 15, 11-32), про двох синів, яких батько просив піти працювати у його виноградник (див. Мт. 21, 28-31), чи про нечесних виноградарів, які вбили дитину господаря виноградника, бачачи у ній спадкоємця (див. Мк. 12, 1-9). Ісусові не байдужі також й ті проблеми, які б могли сколихнути майбутнє сімейне співжиття подругів. Як, наприклад, брак вина під час весілля у Кані Галилейській (див. Ів. 2, 1-10).

Усі ці біблійні епізоди, пов’язані з труднощами та проблемами сімейного і родинного життя, яких є значно більше, вказують на те, що Святе Письмо не є послідовністю якихось абстрактних текстів, але є немов супутником у дорозі для тих сімей, які переживають кризу чи проходять через якийсь біль у житті, намагаючись вказати їм ціль їхнього шляху, де Господь «витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше» (Одкр. 21, 4).

Далі Глава Католицької Церкви зазначає, що на початку 128 Псалма ми бачимо батька, який працює, щоб працею свої рук забезпечити добробут своєї сім’ї: «Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде». Праця є фундаментальною частиною гідності людського життя, на що вказують уже перші сторінки Святого Письма, де зазначається, що «узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його» (Бт. 2, 15). В такий спосіб, Біблія представляє працівника, який перемінює матерію і використовує енергію творіння, здобуваючи «загорьований хліб» (Пс. 127, 2), тобто хліб, що є плодом важкої праці.

Як пригадує Святіший Отець у 24-му пункті першого розділу документу про подружжя та сім’ю, праця вчиняє можливим розвиток суспільства та утримання сім’ї, а також її стабільність і плідність. Старозавітня книга Приповідок представляє також сімейні обов’язки матері, праця якої описана у всіх її деталях (див. Пр. 31, 10-31). Ці щоденні труди жінки-матері повинні викликати пошану та похвалу з боку чоловіка та дітей. Також й апостол Павло висловлює гордість за те, що не був тягарем нікому, адже своєю працею забезпечував для себе утримання (пор. Діяння Ап. 18, 3; 1 Кор. 4, 12; 9, 12). Він настільки був переконаним у необхідності праці, яка є фундаментальною нормою для його спільнот, що писав: «Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть» (2 Сол. 3, 10; пор. 1 Сол. 4, 11).

З вищесказаного можемо зрозуміти, якого великого терпіння завдають сьогодні сім’ям безробіття та нестабільність праці. Сьогодні в багатьох країнах світу суспільство переживає трагічні моменти, пов’язані з браком праці, що є також причиною неспокою у сімейному житті.

В цьому контексті не можна забувати й про ті наслідки гріха у суспільстві, через які людина сьогодні ставиться до природи немов тиран, спустошуючи її, визискуючи її в егоїстичний та жорстокий спосіб. А наслідком такої поведінки є опустелення ґрунтів та порушення економічної і соціальної рівноваги.

04/03/2018 10:02