Читати статтю Accéder au menu

соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:

Папа Франциск \ Подорожі та візити

Папа до Спільноти святого Егідія: Бідні – ваш скарб!

- REUTERS

11/03/2018 17:51

Майбутнє глобального світу полягає в тому, щоб жити разом. Цей ідеал вимагає зводити мости, тримати відкритим діалог і ніколи не переставати зустрічатися. На це звернув увагу Папа Франциск, зустрічаючись у неділю, 11 березня 2018 р., зі Спільнотою святого Егідія з нагоди 50-річчя цього мирянського руху. Зустріч відбулася в базиліці Санта-Марія-ін-Трастевере, де чотири роки тому Святіший Отець вже зустрічався з убогими, що є друзями Спільноти.

Зустріч відбулася у формі Літургії слова. Папу привітав голова Спільноти Марко Імпальяццо, а роздуми після читань виголосив місцевий парох. Після проказування молитви «Отче наш» відбувся обмін знаком миру і прозвучали свідчення. Далі промовляв засновник Спільноти Андреа Ріккарді, після якого до присутніх звернувся Папа Франциск. Чимало членів та друзів Спільноти спостерігали за зустріччю надворі, під проливним дощем.

Вже на початку свого слова Глава Католицької Церкви підкреслив, що метою цього свята є не так вшанування минулого, як «радісний вияв відповідальності за майбутнє». Це, за його словами, спонукає замислитися над євангельською притчею про таланти. «Також кожному з вас, незважаючи на вік, дано принаймні один талант», – сказав він, що саме на ньому виписана харизма цієї спільноти, що підсумовується словами «молитва, убогі та мир». І сьогодні Спільнота «знову отримує його з радістю».

Як зауважив Святіший Отець, у притчі розповідається про чоловіка, який закопав талант, виправдовуючись страхом. В сучасному світі не бракує страху, який є «давньою недугою». У Біблії ми часто чуємо заохочення не боятися. «Наш час знає великі страхи перед обличчям розлогого виміру глобалізації. Й побоювання часто зосереджуються на тому, хто є чужинцем, іншим ніж ми, убогим, так, ніби він є ворогом», – сказав він, зазначаючи, що ми, таким чином, сподіваємося «зберегти те, що маємо чи те, ким ми є». І цей страх може опанувати також і християн, подібно до чоловіка з притчі.

«Якщо ми самі, то страх легко опановує нас. Але ваш шлях спрямовує вас разом дивитися в майбутнє: не самостійно, не для себе. Разом з Церквою», – мовив Глава Католицької Церкви, вказуючи на те, що Спільнота є «донькою Другого Ватиканського Собору, його послання та духу».

За словами Святішого Отця, майбутнє світу здається непевним: вистачить подивитися на триваючі війни. Тому молитва за мир та дії на користь миру є частиною діяльності Спільноти. «Як же залишається можливим те, що після трагедій ХХ сторіччя і далі можна впадати в ту саму абсурдну логіку?» – запитує Папа, відповідаючи: «Але Господнє слово є світлом серед пітьми й дає надію на мир, воно допомагає нам не боятися перед обличчям сили зла». Й Боже слово, яке «в минулому вберегло від спокус ідеології», сьогодні «визволяє від погроз страху».

«Відколи ваша Спільнота народилася, світ став “глобальним”: економіка та комунікації, так би мовити, “уніфікувалися”. Але для багатьох людей, особливо, бідних, звелися нові стіни. Відмінності залишаються причинами для ворожості і конфлікту; слід ще збудувати глобалізацію солідарності й духу. Майбутнє глобального світу полягає в тому, щоб жити разом: цей ідеал вимагає заанґажування в те, щоб зводити мости, тримати відкритим діалог, не переставати зустрічатися», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що це «не лише політичне та організаційне питання».

Бо «кожен покликаний перемінити своє серце, приймаючи милосердний погляд на ближнього, щоб ставати ремісником миру та пророком милосердя». Мати «милосердний погляд», за його словами, означає також уникати слів: «Хіба це мене стосується», що є «вдалими словами для того, хто хоче вмити руки».

Його Святість висловив побажання, щоб ця річниця стала «християнською річницею», тобто, не часом обраховування результатів, зважуванням труднощів і підбиттям підсумків, але часом, коли «віра покликана стати новим завзяттям задля Євангелія», що не означає «одноденної сміливості», але є «терпеливістю в щоденній місії в наших містах та в світі».

Ця місія полягає в тому, щоб терпеливо відновлювати соціальне полотно периферій, «розідране насильством і зубожінням», в тому, щоб передавати Євангеліє шляхом особистої дружби, свідчити, що життя «стає по-справжньому людським», коли прожите поруч з убогими, в тому, будувати суспільство, в якому ніхто не буде чужим, переступати через межі й долати мури задля відновлення єдності.

11/03/2018 17:51