2018-04-26 12:17:00

Папа: без любові та служіння Церква не може прямувати вперед


Під час Тайної Святої Вечері Ісус Христос вказує на три істини, що лежать в основі Христової Церкви: Пресвятою Євхаристією Господь вчить нас любові; обмиванням ніг апостолам навчає служіння, і також вказує на те, що слуга ніколи не більший від свого пана. Про це пригадав Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 26 квітня 2018 р., коментуючи євангельський уривок, призначений на цей день.

Спаситель під час Тайної Вечері прощається із Своїми учнями, звертаючись до них із довгою та дуже гарною промовою, яку переповідає нам святий євангелист Іван. При цьому Він довершує два жести, які є фундаментальними для Церкви: Ісус дає Своє Тіло їсти і Свою Kров пити та обмиває ноги Своїм учням. З цих двоє жестів Спасителя зроджуються дві заповіді, які дозволяють Церкві зростати і розвиватись.

Першою заповіддю є заповідь любові: не лише любити ближнього, «як себе самого», але «так, як Я вас полюбив». Йде мова про безмежну любов, без якої Церква не може дихати та прямувати вперед. Без такої любові Церква перетворюється на порожню інституцію, позбавлену внутрішньої суті, де існує лише зовнішні безплідні жести. А друга заповідь випливає із обмивання ніг, що вказує на обов’язок служіння ближнім: «Тож коли вмив вам ноги Я - Господь і Учитель, - то й ви повинні обмивати ноги один одному» (Ів. 13, 14).

Однак, Ісус перестерігає Своїх учнів: «Ви можете служити, але ви послані Мною. Ви не більші за Мене». Адже, слуга не більший, ніж його пан, а посланий не більший за того, хто його послав. Цим Христос вказує на справжню покору, на те, що учень повинен бути свідомий того, що Христос є більшим за всіх і ми повинні Йому служити, а не використовувати Його.

Підсумовуючи, Вселенський Архиєрей зазначив, якщо ми виконуватимемо ці дві заповіді і пам’ятатимемо при цьому, що ми є лише слугами, а Він – Паном, то ніколи не зіб’ємось із правильного шляху, ніколи не помилимось. Прикладом у цьому є для нас численні мученики і святі, які жили саме так: люблячи інших, служачи своїм ближнім та усвідомлюючи, що вони лише слуги Господні.

А на закінчення Глава Католицької Церкви заохотив, дозволити, щоб Ісус поглянув на кожного із нас так, як тоді Він дивився на Своїх учнів; дозволити, щоб Його погляд ввійшов у нас, бо лише тоді відчуємо Його любов і нас переповнить сором за наші грішні вчинки. У ту мить варто повторити слова апостола Петра: «Господи, Ти знаєш все, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ти знаєш, що є у моєму серці».  








All the contents on this site are copyrighted ©.