Розпочались святкування з нагоди 100-річчя служіння Редемптористів в УГКЦ
21 листопада ц.р., у празник Святого Архистратига Михаїла, в храмі св. Йосафата у
Львові розпочалися святкування 100-ліття служіння Редемптористів в УГКЦ. В урочистості
взяли участь владики, священики та монахи Чину Найсвятішого Ізбавителя з України та
з багатьох країн світу. Архиєрейську Святу Літургію очолив Глава УГКЦ Блаженніший
Святослав Шевчук, з яким співслужили численні владики з України і Канади, Апостольський
Візитатор греко-католиків Білорусі о. Архимандрит Сяргей Гаєк, Протоігумен Провінції
Найсвятішого Спасителя Отців Василіян в Україні о. Пантелеймон Саламаха та інші.
У
проповіді Блаженніший Святослав, зокрема, сказав:
Протоігумен
Отців Редемптористів в Україні о. Ігор Колісник в подячному слові, серед іншого, зазначив:
Після завершення
Літургії Блаженніший Святослав Шевчук склав подяку присутнім за спільну молитву та
зазначив, що столітній ювілей служіння Отців Редемптористів в УГКЦ збігається з Роком
Віри у Католицькій Церкві та 1025-річчям Хрищення Руси-України:
Служіння Отців
Редептористів для УГКЦ розпочалось з того, що бельгійський місіонер латинського обряду
о. Ахіль Деляре, ЧНІ, прийняв візантійський обряд, щоб змогти духовно обслуговувати
українських емігрантів в Канаді. На території сучасної України редемптористи латинського
обряду почали служити наприкінці ХІХ ст. Тоді з містечка Мостиськ по всій Галичині
став розповсюджуватися культ образу Матері Божої Неустанної Помочі.
З ініціативи
львівського греко-католицького митрополита Андрея Шептицького, який був вражений невтомною
працею бельгійських отців у Канаді, у 1913 році була досягнута домовленість з Генеральним
урядом ЧНІ про заснування греко-католицького монастиря Отців Редемптористів. У міжвоєнний
та післявоєнний час греко-католицькі Отці Редемптористи розгорнули плідну діяльність
на українських землях та на поселеннях.
2001 року під час візиту в Україну
Папа Іван Павло ІІ проголосив чотирьох українських редемптористів блаженними: єпископів
Миколая Чарнецького та Василя Величковського, і отців Івана Зятика та Зенона Ковалика.