Священик, що служив для українців в США, став греко-католицьким єпископом в Італії

У вівторок, 31 березня 2015 р., у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск призначив о. Джорджіо Деметріо Ґалларо, приналежного до клиру греко-мелхітської єпархії в Ньютоні США, Єпархом італо-албанської греко-католицької єпархії в П’яна-деллі-Албанезі в Італії.

Уродженець Сицилії о. Джорджіо Деметріо у віці 20 років емігрував до США, де навчався в семінарії Лос-Анджелеської архидієцезії, в якій пізніше звершував душпастирську працю. Від 1980 року здобував освіту в Римі, захистивши докторат зі східного канонічного права у Папському Східному Інституті та ліценціат з екуменічного богослов’я на «Анджелікумі».

Повернувшись до США, здійснював парафіяльне та викладацьке служіння у своїй греко-мелхітській єпархії Нютон, у Стемфорській українській греко-католицькій єпархії та у Пітсбургській греко-католицькій архиєпархії для спадкоємців Ужгородської унії. На даний час є радником Конгрегації для Східних Церков і дотепер виконував служіння синкела з канонічних питань та судового вікарія Пітсбургської архиєпархії та судді другої інстанції для Філадельфійської архиєпархії УГКЦ в Америці.

Італо-албанська католицька церква – це одна з Східних Католицьких Церков, що дотримується візантійського обряду. Її дві єпархії розташовані на території Італії, а історія пов’язана з існуванням громад греко-візантійської традиції на півдні Апеннінського півострова і на Сицилії ще з перших століть християнства. Багато цих громад не брали участі у поділі християн 1054 року, залишившись у єдності з Римом. Тому це єдина з греко-католицьких церков, що не утворилися шляхом унії.

У другій половині XV століття під натиском османських завойовників до Південної Італії переселилася значна кількість албанських емігрантів, певна частина яких сповідувала православ'я, а після еміграції приєдналася до католицької церкви візантійського обряду. З цього періоду традиційна назва «Італо-грецька Церква» починає поступово змінюватися на «Італо-албанська».