соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:
Радіо Ватикану

Перша сторінка / Папа Франциск / Ранкова Свята Меса

Папа Франциск: багатство, марнославство та гордість віддаляють нас від Ісуса


«Зарплатою» для християнина є те, що він уподібнюється до Ісуса Христа: для тих, хто слідує за Ісусом, немає грошового винагородження чи кар’єрного зросту, бо йти за Господом – це виключно шлях служіння і безкорисливості. Про це говорив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси, яку він очолив у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у вівторок, 26 травня 2015 року.

На ці роздуми Святішого Отця спонукав прочитаний того дня під час Євхаристійного Богослужіння євангельський текст, де розповідається про діалог Ісуса Христа з апостолом Петром, який відбувся відразу після зустрічі Спасителя з юнаком, якому Учитель сказав: «Одного тобі ще бракує, піди продай усе, що маєш, роздай отримане бідним та йди за Мною». Як розповідає євангелист, після цих слів хлопець відійшов від Ісуса засмучений. Саме тому Спаситель повертається до цієї теми у розмові із своїм апостолом, кажучи: «Як важко багатим увійти у Царство Небесне, легше верблюдові пройти крізь вушко в голці, ніж багатому увійти до Божого Царства». Усе це дуже збентежило Христовий учнів, тому й Петро наважується приступити до Учителя, кажучи: «Ось ми покинули усе і пішли за Тобою». Апостол немов запитує: «Ось ми вже залишили, пішли за Тобою і що ми за ще будемо мати? Якою буде наша зарплата? Багаті, які нічого не залишили і не пішли за Тобою, не ввійдуть до Твого Царства, а ми? Що нам належить за наше зречення?».

Вселенський Архиєрей зазначив, що апостоли розуміли Ісуса лише частково, а повне розуміння вони отримали лише з даром Святого Духа, який зійшов на них у день П’ятидесятниці. Ісус, відповідаючи Петрові, зазначає, що ніхто з тих, які залишили все і пішли за Ним, не залишаться без винагороди. Проте, Спаситель не має на думці винагороду у грошах чи владі; Він не обіцяє юнакові багатство, від якого закликав його відмовитись. Христос обіцяє Небо! Єпископ Риму підкреслив, що християнин, який прив’язаний до матеріальних благ, справляє погане враження, адже хоче і Небо і Землю.

Апостоли наслідували Ісуса, але їх мучило питання, що ж вони матимуть за це. Папа подав у приклад матір Якова та Івана, яка прийшла до Спасителя, просячи за своїх синів, щоб дав їм добрі місця: «Ах, зроби одного з моїх синів прем’єр-міністром, а другого – міністром економіки». Однак, потім серця апостолів були очищені від того світського духу: під час Зіслання Святого Духа вони все збагнули.

Далі Вселенський Архиєрей наголосив, що коли хтось бажає йти як за Ісусом, так і за світом, як за убогістю, так і за багатством, то часто із цього виходить «християнство наполовину», такий християнин шкутильгає на дві ноги, адже не знає, чого насправді хоче. Слова Христа про сторицю, яку отримає людина за те, що відреклася всього і пішла за Ним, слід розуміти в дусі Євангелія: так, в сто разів більше отримає, але разом із хрестом. А теж не слід забувати про слова: «Багато перших будуть останніми, а останніх – першими»; «Хто хоче з вас бути найбільшим, нехай буде слугою для усіх».

Святіший Отець наголосив, що, чисто з людської точки зору, покинути все і піти за Ісусом, тобто жити як добрий християнин, – це не дуже вигідно, бо ж потрібно служити іншим. Але саме так поводився Ісус під час свого земного життя, чим дав і нам приклад. Якщо Господь Бог дав людині можливість бути першою, то вона повинна поводитись як найменша, тобто служити іншим. А якщо Всевишній обдарував людину матеріальними багатствами, то вона повинна служити ними для добра ближніх.

Папа Франциск підкреслив: «Є три речі, три сходинки, які нас віддаляють від Ісуса: багатство, марнославство та гордість. На переконання Святішого Отця багатство швидко веде особу до пихи і вона починає думати, мовляв вона є дуже важливою. І так людина впадає в гординю і губиться. Не можна служити і Богові, і мамоні. Такою поведінкою християнин дає погане свідчення християнського життя та віддаляє інших людей від Бога. На закінчення проповідник заохотив благати у Господа, щоб Він навчив нас цієї дороги покори та служіння іншим. Та завжди пам’ятати: наша винагорода за те, що ми слідуємо за Христом – це можливість бути дедалі більше до Нього подібними.