соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:
Радіо Ватикану

Перша сторінка / Ватикан / Події

Папа закликав наслідувати приклад примирення польських і німецьких єпископів


Слід наслідувати приклад примирення, який 50 років тому подали польські та німецькі єпископи. Про йдеться у привітанні Папи Франциска учасниками заходів, що відбулися у Ватикані на згадку про 50-річчя листа польських єпископів «Прощаємо та просимо прощення» до німецьких єпископів та їхньої відповіді.

Сміливий жест польських ієрархів, між якими був Кароль Вкотила, майбутній Папа Іван Павло ІІ, звершений під час останньої сесії Другого Ватиканського Собору, відкрив шлях до непростого, але дієвого примирення між двома народами після трагічних подій другої світової війни. «Також і сьогодні, – читаємо у листі, якого від імені Святішого Отця надіслав Державний Секретар кардинал П’єтро Паролін, – такий жест може бути прикладом для всіх народів і суспільств, які переживають складні ситуації конфліктів»

З нагоди 50-річчя цієї історичної події, польське та німецьке Посольства при Святому Престолі організували серію заходів, між якими – Євхаристійне богослуження на ватиканському тевтонському цвинтарі, яке очолив німецький кардинал Ґерхард Мюллер, Префект Конгрегації Доктрини Віри у співслужінні з польськими кардиналами Станіславом Рилком та Зеноном Ґрохолевським та іншими єпископами.

Перед початком Святої Меси кардинал Мюллер пригадав, що Польща була першою жертвою пакту Молотова-Ріббентропа, який привів до трагедії другої світової війни. Як християни, додав він, ми хочемо зосередитися на тому, що Бог створив усіх братами й сестрами, і тому є необхідними мирне співжиття між сусідніми країнами та дружба між народами.

Проповідь виголосив Президент Єпископської Конференції Польщі архиєпископ Станіслав Ґондецький, який підкреслив, що як і 50 років тому, сьогоднішні Європа та світ потребують примирення. Цитуючи уривки згаданого історичного листа, ієрарх зазначив, що цим мужнім жестом, якому чинила перешкоди тогочасна комуністична влада, розпочався шлях подолання поділів, породжених другою світовою війною, підкреслюючи, що «справжнє християнство не може миритися із ситуацією, коли сусідські християнські країни перебувають у конфлікті».