соціальні мережі:

RSS:

Радіо Ватикану

голос Папи і Церкви в діалозі зі світом

Іншою мовою:
Радіо Ватикану

Перша сторінка / Суспільство / Політика, економіка, солідарність

Папа про економічний розвиток, який шанує автохтонні народи


Як поєднати право на розвиток, включаючи суспільний та культурний, із захистом особливостей тубільних народів та їхньої території. Думками про це Папа Франциск поділився, зустрівшись перед початком загальної аудієнції у середу, 15 лютого 2017 р., з делегацією тубільних народів, що прибули до Риму для участі в 3-му Форумі Тубільних Народів в рамках 40-вої Сесії Ради правління Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку.

Вітаючи гостей, Глава Католицької Церкви зазначив, що вони прибули для того, аби працювати над визначенням способів для підвищення економічної відповідальності автохтонних народів, і в цьому процесі «суттєвою проблемою» є згадане поєднання права на розвиток і необхідності подбати про захист характерних рис тубільних народів.

«Це стає очевидним, – зауважив він, – коли організовується економічна діяльність, яка може перетнутися з тубільними культурами та з їхніми прадавніми стосунками із землею. У цій ситуації завжди повинно переважати право на попередню й інформовану згоду, як це передбачено 32-ю статтею Декларації прав тубільних народів. Лише тоді буде можливим забезпечити мирну співпрацю між державними органами та автохтонними народами, долаючи протистояння і конфлікти».

Іншим аспектом, на який звернув увагу Папа, є опрацювання напрямних та проектів, що «будуть інклюзивними щодо ідентичності автохтонних народів, звертаючи особливу увагу на молодь і жінок», а не просто «брати їх до уваги». Це означає, що уряди повинні визнати, що автохтонні спільноти є частиною населення, яку слід цінувати, рахуватися з нею та сприяти повноцінній участі в житті регіонів та країни.

Цьому, на думку Святішого Отця, може також посприяти внесок Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку, пам’ятаючи про те, що «технологічний та економічний розвиток, який не залишає світ кращим, а якість життя в цілому вищою, не може вважатися прогресом» (Енц. «Laudato si’», 194).